розпаношитися

РОЗБАГАТІ́ТИ (стати багатим), ЗАБАГАТІ́ТИ, РОЗЖИ́ТИСЯ, ОБЖИ́ТИСЯ розм., РОЗХАЗЯЙНУВА́ТИСЯ (РОЗХАЗЯЮВА́ТИСЯ) розм., ЗАПОМОГТИ́СЯ розм., ОПЕРИ́ТИСЯ (ОПІРИ́ТИСЯ) розм., ОПЕРНА́ТІТИ розм. (завівши господарство, нажити достатків); ЗАПАНІ́ТИ розм., РОЗПАНО́ШИТИСЯ розм., РОЗПАНОШІ́ТИ розм. (ставши паном). (Старшина:) Не думав уже й жениться, а от розбагатів — гарної жінки захотілось... (І. Карпенко-Карий); — Дервіш зібрав грошей силу-силенну і забагатів (М. Коцюбинський); Розживемося, як у пастухи наймемося: тоді буде все село в боргу (приказка); Трохи та потроху обжився він, почав підніматись на ноги, у силу вбиратись (Панас Мирний); Він довгенько був волосним старшиною.., купив попереду тридцять десятин землі, а потім розхазяйнувався і прикупив ще сто двадцять десятин (І. НечуйЛевицький); Ви, дурні, гадаєте: "От піду, зароблю в Бориславі, — запоможуся!" (І. Франко); Запомігся дуже: має теперка з тисячу карбованців (Словник Б. Грінченка); (Старик 1-й:) Один (старшина) прокрався, другий запанів, той розпився, той розбестився... (М. Кропивницький). — Пор. збага́чуватися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпаношитися — Запаніти, запанувати [III] Словник з творів Івана Франка
  2. розпаношитися — розпано́шитися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. розпаношитися — Розпано́шитися, розпано́шуватися. 1. Розповсюджуватися, закорінюватися (про негативні впливи, звички тощо). І так розпаношуєть ся поверховність у нашої молодіжи, плиткість. Українська літературна мова на Буковині
  4. розпаношитися — -шуся, -шишся, док., розм. 1》 заст. Почати жити по-панськи, перейнявши панські звички та манери; запаніти. 2》 Почати надто зухвало, пихато поводитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розпаношитися — РОЗПАНО́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. 1. заст. Почати жити по-панськи, перейнявши панські звички та манери; запаніти. Розпаношилися деякі керівники (з газ.). 2. Почати надто зухвало, пихато поводитися. Словник української мови у 20 томах
  6. розпаношитися — розпано́шитися стати надто вибагливим, перебірливим, розпещеним (ст): Другого дня дістали ми від п. Гані бештанину за те, що ми розпаношилися та не смакує нам уже каша (Нагірний) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. розпаношитися — Розпано́шитися, -но́шуся, -но́сишся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. розпаношитися — РОЗПАНО́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. 1. заст. Почати жити по-панськи, перейнявши панські звички та манери; запаніти. 2. Почати надто зухвало, пихато поводитися. Словник української мови в 11 томах