1. Українська літературна мова на Буковині

свобідний

Свобі́дний. Вільний. Де ж зрештою має шукати руска інтеліґенция пристановище для рускої народности, як не в Австриї, в котрій засадничими уставами кождій народности запоручено можність свобідного розвитку (Б., 1895, 11, 2);

● Дати свобідну руку діланя — надати свободу дій. Треба висланих послів наділити великою порцією довір'я, дати їм свобідну руку діланя, а кроки і тактику їх осуджувати аж на підставі успіхів або невдач у посольскій роботі (Б., 1907, 68, 1)

// порівн. пол. dać wolną rękę — надати свободу дій; див. іще рука, дати вільну руку.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свобідний — свобі́дний прикметник вільний рідко Орфографічний словник української мови
  2. свобідний — -а, -е, заст. Вільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свобідний — Вільний, гінний Словник чужослів Павло Штепа
  4. свобідний — СВОБІ́ДНИЙ, а, е, заст., рідко. Вільний. Вдень Ворони були повними панами, кракали, сиділи по деревах і скалах, чули себе вповні свобідними (І. Франко); Розмова йшла свобідна, різнобарвна і легка (І. Франко); Ти [поете] – цар. Словник української мови у 20 томах
  5. свобідний — свобі́дний вільний (ст): У середу нам видався цілком свобідний день (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. свобідний — ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований), ВО́ЛЬНИЙ уроч., заст., СВОБІ́ДНИЙ заст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ іст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙ поет. Словник синонімів української мови
  7. свобідний — СВОБІ́ДНИЙ, а, е, заст. Вільний. Вдень Ворони були повними панами, кракали, сиділи по деревах і скалах, чули себе вповні свобідними (Фр., IV, 1950, 96); Розмова йшла свобідна, різнобарвна і легка (Фр., VII, 1951, 107); Ти [поете] — цар. Словник української мови в 11 томах
  8. свобідний — Свобідний, -а, -е Свободный. Словник української мови Грінченка