свобідний
СВОБІ́ДНИЙ, а, е, заст., рідко.
Вільний.
Вдень Ворони були повними панами, кракали, сиділи по деревах і скалах, чули себе вповні свобідними (І. Франко);
Розмова йшла свобідна, різнобарвна і легка (І. Франко);
Ти [поете] – цар. Шануй свою самотність і свободу, Прямуй, куди тебе свобідний манить ум (М. Зеров);
В його мозку родилися прегарні картини вольної волі, свобідного ділання (А. Крушельницький);
Коли не було інтелігенції в церкві, о. Василь почував себе свобіднішим у повчанні селян (О. Маковей);
Зачепив [Василь] вірьовку за гвіздок, рвонувся всім тілом і – почув руки свобідними (Г. Хоткевич);
* У порівн. Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала (М. Вороний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свобідний — свобі́дний прикметник вільний рідко Орфографічний словник української мови
- свобідний — Свобі́дний. Вільний. Де ж зрештою має шукати руска інтеліґенция пристановище для рускої народности, як не в Австриї, в котрій засадничими уставами кождій народности запоручено можність свобідного розвитку (Б. Українська літературна мова на Буковині
- свобідний — -а, -е, заст. Вільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свобідний — Вільний, гінний Словник чужослів Павло Штепа
- свобідний — свобі́дний вільний (ст): У середу нам видався цілком свобідний день (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- свобідний — ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований), ВО́ЛЬНИЙ уроч., заст., СВОБІ́ДНИЙ заст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ іст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙ поет. Словник синонімів української мови
- свобідний — СВОБІ́ДНИЙ, а, е, заст. Вільний. Вдень Ворони були повними панами, кракали, сиділи по деревах і скалах, чули себе вповні свобідними (Фр., IV, 1950, 96); Розмова йшла свобідна, різнобарвна і легка (Фр., VII, 1951, 107); Ти [поете] — цар. Словник української мови в 11 томах
- свобідний — Свобідний, -а, -е Свободный. Словник української мови Грінченка