1. Українська літературна мова на Буковині

святочний

Свято́чний. Святковий. Очікувала нетерпеливо того сьвяточного дня, котрого й у наше віконце загляне сонце (Б., 1895, 10, 3); Проґрама сьвяточного вечера склада ся з двох частин (Б., 1899, 35, 3)

// пол. świąteczny — святковий.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. святочний — свято́чний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. святочний — -а, -е, рідко. Те саме, що святковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. святочний — СВЯТО́ЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що святко́вий. Святочні дні здавалися їм задовгі (О. Кобилянська); Ніч тиха, зоряна, тепла, святочна ніч (М. Словник української мови у 20 томах
  4. святочний — святочний святковий (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. святочний — ОША́ТНИЙ (про вбрання, одяг тощо — гарний, оздоблений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм.; ВИХІДНИ́Й, НЕДІ́ЛЬНИЙ, СВЯТКО́ВИЙ, СВЯТО́ЧНИЙ рідше, СВЯТНИ́Й розм., ПРАЗНИКО́ВИЙ розм., СВЯТЕ́ШНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  6. святочний — СВЯТО́ЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що святко́вий. Святочні дні здавалися їм задовгі (Коб., II, 1956, 247); Ніч тиха, зоряна, тепла, святочна ніч (Коцюб. Словник української мови в 11 томах