1. Українська літературна мова на Буковині

сповнити

Спо́внити, сповня́ти.

1. Виконати, виконувати. В рускім селі Руспебоулі н. пр. сповняє душпастирскі функциї сьвященник, що по-руски цілком не вміє (Б., 1895, 6, 1); Сходить бесідник на культурні завданя, які повинна сповняти велика посілість, але котрі вона не сповняє, ба навіть впрост противділає їм, винаймаючи свої добра другим (Б., 1899, 29, 1); Старшина громадска має опікувати ся слугами і не допускати, аби їх господарі кривдили, а знов має право наказувати слуг, котрі на службі не хотіли б сповняти своїх обов’язків (С. -Стоцький, 1900, 15); Я ходжу, сповняю свою хатню роботу і все маю на думці Вашу драму (Коб., Листи, 144, 549).

2. Здійснити, втілити в життя. Тепер черга на руску патріотичну інтеліхенцию, щоб морально і материяльно підперла нас, і тим помогла нам сповнити велике діло (Б., 1895, 11, 3); Всечесні панове учителі! Поучайте дітий в школі й Ваших громадах про хосен з кріликарства, ширіть кріликарство у вашій громаді й таким способом сповните велике діло (Товариш, 1908, 120)

// порівн. рос. исполнить, исполнять — виконати; пол. spełnić, spełniać — те саме, wykonać — 1) виконати, зробити, 2) здійснити, втілити в життя.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сповнити — спо́вни́ти 2 дієслово доконаного виду виконати, здійснити розм. спо́внити 1 дієслово доконаного виду заповнити; наповнити Орфографічний словник української мови
  2. сповнити — Наповнювати, заповнювати, виповнювати; (серце) поймати, охоплювати; ЖМ. виконувати, здійснювати. Словник синонімів Караванського
  3. сповнити — [споўниетие] -н'у, -ниеш; нак. -ние, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. сповнити — див. сповнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сповнити — СПО́ВНИТИ див. спо́внювати¹. СПО́ВНИ́ТИ див. спо́внювати². Словник української мови у 20 томах
  6. сповнити — НАПО́ВНИТИ (про людей, тварин — зайняти весь простір, приміщення і т. ін.), ЗАПО́ВНИТИ, СПО́ВНИТИ, ПЕРЕПО́ВНИТИ підсил., НАВОДНИ́ТИ підсил., ЗАЛИ́ТИ (ЗАЛЛЯ́ТИ рідше) підсил., ЗАТОПИ́ТИ підсил., ЗАБИ́ТИ підсил. розм., ЗАГАТИ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. сповнити — Спо́вни́ти, -ню, -ниш, -нить Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сповнити — СПО́ВНИТИ див. спо́внювати¹. СПО́ВНИ́ТИ див. спо́внювати². Словник української мови в 11 томах
  9. сповнити — Сповнити, -ся см. сповняти, -ся. Словник української мови Грінченка