1. Словник української мови Грінченка

сповнити

Сповнити, -ся

см. сповняти, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сповнити — спо́вни́ти 2 дієслово доконаного виду виконати, здійснити розм. спо́внити 1 дієслово доконаного виду заповнити; наповнити Орфографічний словник української мови
  2. сповнити — Спо́внити, сповня́ти. 1. Виконати, виконувати. В рускім селі Руспебоулі н. пр. сповняє душпастирскі функциї сьвященник, що по-руски цілком не вміє (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. сповнити — Наповнювати, заповнювати, виповнювати; (серце) поймати, охоплювати; ЖМ. виконувати, здійснювати. Словник синонімів Караванського
  4. сповнити — [споўниетие] -н'у, -ниеш; нак. -ние, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. сповнити — див. сповнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сповнити — СПО́ВНИТИ див. спо́внювати¹. СПО́ВНИ́ТИ див. спо́внювати². Словник української мови у 20 томах
  7. сповнити — НАПО́ВНИТИ (про людей, тварин — зайняти весь простір, приміщення і т. ін.), ЗАПО́ВНИТИ, СПО́ВНИТИ, ПЕРЕПО́ВНИТИ підсил., НАВОДНИ́ТИ підсил., ЗАЛИ́ТИ (ЗАЛЛЯ́ТИ рідше) підсил., ЗАТОПИ́ТИ підсил., ЗАБИ́ТИ підсил. розм., ЗАГАТИ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  8. сповнити — Спо́вни́ти, -ню, -ниш, -нить Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. сповнити — СПО́ВНИТИ див. спо́внювати¹. СПО́ВНИ́ТИ див. спо́внювати². Словник української мови в 11 томах