1. Орфографічний словник української мови

сповнити

спо́вни́ти 2

дієслово доконаного виду

виконати, здійснити

розм.

спо́внити 1

дієслово доконаного виду

заповнити; наповнити

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сповнити — Спо́внити, сповня́ти. 1. Виконати, виконувати. В рускім селі Руспебоулі н. пр. сповняє душпастирскі функциї сьвященник, що по-руски цілком не вміє (Б. Українська літературна мова на Буковині
  2. сповнити — Наповнювати, заповнювати, виповнювати; (серце) поймати, охоплювати; ЖМ. виконувати, здійснювати. Словник синонімів Караванського
  3. сповнити — [споўниетие] -н'у, -ниеш; нак. -ние, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. сповнити — див. сповнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сповнити — СПО́ВНИТИ див. спо́внювати¹. СПО́ВНИ́ТИ див. спо́внювати². Словник української мови у 20 томах
  6. сповнити — НАПО́ВНИТИ (про людей, тварин — зайняти весь простір, приміщення і т. ін.), ЗАПО́ВНИТИ, СПО́ВНИТИ, ПЕРЕПО́ВНИТИ підсил., НАВОДНИ́ТИ підсил., ЗАЛИ́ТИ (ЗАЛЛЯ́ТИ рідше) підсил., ЗАТОПИ́ТИ підсил., ЗАБИ́ТИ підсил. розм., ЗАГАТИ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. сповнити — Спо́вни́ти, -ню, -ниш, -нить Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сповнити — СПО́ВНИТИ див. спо́внювати¹. СПО́ВНИ́ТИ див. спо́внювати². Словник української мови в 11 томах
  9. сповнити — Сповнити, -ся см. сповняти, -ся. Словник української мови Грінченка