справдженє

Спра́вдженє; спра́вджуванє. Підтвердження, перевірка правильності. При справдженю протоколу й відчитаню просьби громади Вашківці н[ад] С[еретом] о зачислене тамошної школи до 2. кляси платні, відповідає президент краю на запитане посла Садаґурского повіту, чому власти фінансові відбували ревізию і арештованя в божниці садагурскій (Б., 1895, 5, 2); Сели повінь зробила постійні зміни в предметі, повинні урядники евіденцийні переводити справджуване по мисли § 12 згаданого закона також тоді, коли о такій зміні звідки инде дізнали ся або самі єї замітили (Б., 1895, 20, 1)

// пол. sprawdzenie — перевірка правильності, підтвердження, sprawdzić rachunek — перевірити рахунок, sprawdzić z oryginałem — зіставлення з оригіналом.