1. Українська літературна мова на Буковині

сприт

Сприт. Спритність, вправність, уміння. До того потрібно дуже богато мати сприту, бути офірливим, безкористливим, віддати ся справі читальні душею і тілом, треба думати про спільну хліборобску справу (Б., 1895, 19, 2); Він цілий вечір грав на скрипці милозвучні пісні, думки і коломийки з чувством і спритом і пригадуав нам таким чином наш край, нашу Буковину (Б., 1909, 76, 3)

// пол. spryt — спритність, вправність, кмітливість, spryt życiowy — практична кмітливість, промітність.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сприт — сприт іменник чоловічого роду спритність діал. Орфографічний словник української мови
  2. сприт — -у, ч., діал. Спритність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сприт — СПРИТ, у, ч., діал. Спритність. Вона почала обдумувати тисячні плани та способи, комбінувала і обчислювала найменші дрібниці з .. чисто жіночим спритом (І. Словник української мови у 20 томах
  4. сприт — СПРИТ, у, ч., діал. Спритність. Вона почала обдумувати тисячні плани та способи, комбінувала і обчислювала найменші дрібниці з.. чисто жіночим спритом (Фр., III, 1950, 460); — У панни Зоні багато сприту і енергії (Вільде, III, 1968, 466). Словник української мови в 11 томах