сприт
сприт
іменник чоловічого роду
спритність
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сприт — Сприт. Спритність, вправність, уміння. До того потрібно дуже богато мати сприту, бути офірливим, безкористливим, віддати ся справі читальні душею і тілом, треба думати про спільну хліборобску справу (Б. Українська літературна мова на Буковині
- сприт — -у, ч., діал. Спритність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сприт — СПРИТ, у, ч., діал. Спритність. Вона почала обдумувати тисячні плани та способи, комбінувала і обчислювала найменші дрібниці з .. чисто жіночим спритом (І. Словник української мови у 20 томах
- сприт — СПРИТ, у, ч., діал. Спритність. Вона почала обдумувати тисячні плани та способи, комбінувала і обчислювала найменші дрібниці з.. чисто жіночим спритом (Фр., III, 1950, 460); — У панни Зоні багато сприту і енергії (Вільде, III, 1968, 466). Словник української мови в 11 томах