1. Словник української мови в 11 томах

сприт

СПРИТ, у, ч., діал. Спритність.

Вона почала обдумувати тисячні плани та способи, комбінувала і обчислювала найменші дрібниці з.. чисто жіночим спритом (Фр., III, 1950, 460);

— У панни Зоні багато сприту і енергії (Вільде, III, 1968, 466).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сприт — сприт іменник чоловічого роду спритність діал. Орфографічний словник української мови
  2. сприт — Сприт. Спритність, вправність, уміння. До того потрібно дуже богато мати сприту, бути офірливим, безкористливим, віддати ся справі читальні душею і тілом, треба думати про спільну хліборобску справу (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. сприт — -у, ч., діал. Спритність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сприт — СПРИТ, у, ч., діал. Спритність. Вона почала обдумувати тисячні плани та способи, комбінувала і обчислювала найменші дрібниці з .. чисто жіночим спритом (І. Словник української мови у 20 томах