спровадити

Спрова́дити, спрова́джувати.

1. Ввезти (ввозити), експортувати. І в Анґлії годуть велику силу крілів та до того ще й спроваджують туди незлічиму скількість кріликів з иньших держав [...] Німеччина спроваджує з иньших держав річно 20 тисяч метр, сотнарів сирих, невиправлених крілячих шкірок на суму около 7 міліонів корон (Товариш, 1908, 107).

2. Замовити, виписати. Хто хоче докладно обзнакомити ся з кріликарством, то нехай спровадить собі “Кріликаря“, який появив ся накладом “Селяньскої Каси ” в Чернівцях (Товариш, 1908, 119); Наш учитель спровадив до каси желізні скарбонки з вертгаймівским ключем. Скарбону брали собі діти додому і складали туди свої сотики. А ключі були в касі (Товариш, 1908, 150); По людях, які тепер ще жиють і беруть живу участь в політичнім житю, можна догадувати ся, що число “м’ягких” збільшуєть ся і хоч протоколи, головно з 1879 і 1880 р., писані дуже твердою мовою, хоч товариство подає о запомогу до “общества Народый Домъ” у Львові, то все- таки до товариства спроваджують твори Квітки, Куліша та Устіяновича, декорують кімнату портретами Шевченка, Устіяновича (побіч Наумовича, Качковського та Продана 13. Х1І. 1881) (Сімович, 1908, 506).

3. Викликати. Як хто переоре комусь межу, то він іде до Суду, спроваджує комісию і боронить, як може, свого права (См.-Стоцький, Громада, 23); Пан мусів спроваджувати людий з дальших сіл, а се єго дорозше коштувало. Зайшлі робітники часом і шкоди панови робили або й обкрадали (Товариш, 1908, 139); В місті Вашківці над Черемошем був дідич на ім'я Фрайтаґ, який спровадив заробітчан з Галичини після того, як місцеві селяни оголосили страйк, тому що дідич відмовився підвищити заробітню плату (Галіп, Спомини, ч. 1-2, 174).

4. Спричинити, заподіяти. В случаях, коли сторожа скарбова в часі служби ужиє оружя і спровадить зранене або смерть, поставило міністерство судівництва таке поступованє (Б., 1895, 18, 4)

// пол. sprowadzić, sprowadzać — 1) ввезти, привезти, 2) замовити, виписати, 3) викликати, привести, 4) спричинити, заподіяти.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спровадити — спрова́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спровадити — [спровадиетие] -аджу, -диеш; нак. -ад', -ад'теи Орфоепічний словник української мови
  3. спровадити — див. спроваджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спровадити — СПРОВА́ДИТИ див. спрова́джувати. Словник української мови у 20 томах
  5. спровадити — відпра́вити (спрова́дити) / відправля́ти (спрова́джувати) на той світ кого. Позбавити життя кого-небудь; згубити, убити когось. Так подивитися на нього (полковника) — ангельської доброти чоловік, а скільки людей, собака, на той світ відправив (В. Фразеологічний словник української мови
  6. спровадити — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови
  7. спровадити — Спрова́дити, -ва́джу, -ва́диш, -дять; спрова́дь, -ва́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. спровадити — СПРОВА́ДИТИ див. спрова́джувати. Словник української мови в 11 томах
  9. спровадити — Спроваджувати, -джую, -єш сов. в. спровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Як дівчину намовили, до Вільхова спровадили. Гол. І. 86. 2) Приводить, привести. Спровадив бондаря, зробили кухву. Чуб. II. 191. Словник української мови Грінченка