спуститися

Спусти́тися, спуска́тися. Покладатися у справі на когось іншого, перекладати відповідальність на іншого. На вас, Вп. патріоти, тепер черга сповнити свій обов’язок — прислати чим скорше залеглість грошеву, на котру ми і так надто довго ждали, спускаючись на вашу ретельність (Б., 1890, рекл.); Не спускати ся на нікого, на нікого не покладати надії, а вірити лиш у власні сили (Б., 1895, 19, 2); Не буду її [біографію] читати, як не схочете того; можете спуститися на теє, що не буду, як не схочете, але я її добре заховаю (Коб., Слова..., 242); Часом мені так, як би в мені жили дві істоти. Одна, що думає практично, на котру можна ся зі всіма справами спустити, [...] одним словом, що робить всяку християнську роботу, а друга — то є погана „мімоза” — і шукає вибране життя (Коб., Листи, 35, 304); Окрім того, не спускають ся Італіянці на урожайність своєї землі і на нерідкі дощі, а зрошують землю ще й штучним способом (Товариш, 1908, 135); Маруся Сімович була в мене і оповідала, що в Берліні є закордонні українки, що мають українські строї і могли б їх визичити на показ. Я на це не спускаюся, але посилаю картки, після чого можна би поорієнтувати режисера фільму (Коб., Слова..., 291); — Спустися на мене, що я не впроваджу тобі жодного невідповідного матеріалу в хату, що ти й твоє артистичне milieu не будете вражені ані його видам, ані поведенням. Вже я постараюся (Коб., Valse melancolique, 94)

// пол. spuścić się, spuszczać się (na kogoś, coś), заст. -покластися (на когось, на щось), довіритися (комусь).