спустити
Спусти́ти, спуска́ти.
1. Випускати.
● Не спускати з ока - не випускати з уваги. Але не можна спускати з ока того, що справдішна просьвіта залежить не від лиш того, що хтось богато чогось знає; правдива просьвіта має свої коріні у знаню того, що важне й головне, та у здібности використати те знанє (Канюк, 1911, 86)
// пол. spuścić, spuszczać — спустити, опустити, випустити, nie spuszczać z oka (z oczu) — не випускати з уваги.
2. Спустити, зменшити, скинути ціну, зробити знижку. При уплаті цілої суми готівкою спускаю із всіх цін 10% (Б., 1906, рекл.)
// пол. spuścić, spuszczać z ceny, розм. — спустити, скинути ціну.
3. Зменшити, стишити, збавити.
● Спустити з тону — знизити, стишити тон. Наколи зважимо, що і др. Менґер і Експер (з лівиці) спустили з улюбленого лівицею воєнного тону против Чехів, то вийде з всего, що в палаті повіяло будь-що-будь духом примиреня (Б., 1895, 60, 1)
// пол. spuścić ze swoich wymagań — зменшити свої вимоги, spuścić z tonu — збавити, стишити тон.
Значення в інших словниках
- спустити — спусти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- спустити — див. спускати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спустити — СПУСТИ́ТИ див. спуска́ти. Словник української мови у 20 томах
- спустити — спусти́ти: ◊ ніс на ґвінт спусти́ти → ґвінт ◊ ніс на кві́нту спусти́ти → квінта Лексикон львівський: поважно і на жарт
- спустити — збува́ти (спуска́ти) / збу́ти (спусти́ти) з рук кого, що і без додатка. Позбуватися кого-, чого-небудь або продавати щось. (Гнат:) Так от, учора їздив я в місто на ярмарок: треба було збути з рук одну шкапину (М. Фразеологічний словник української мови
- спустити — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
- спустити — Спусти́ти, спущу́, спу́стиш, -тять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спустити — СПУСТИ́ТИ див. спуска́ти. Словник української мови в 11 томах
- спустити — Спустити, -ся см. спускати, -ся. Словник української мови Грінченка