спустити

Значення в інших словниках

1. спустити — спусти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. спустити — Спусти́ти, спуска́ти. 1. Випускати. ● Не спускати з ока - не випускати з уваги. Але не можна спускати з ока того, що справдішна просьвіта залежить не від лиш того, що хтось богато чогось знає; правдива просьвіта має свої коріні у знаню того... Українська літературна мова на Буковині
3. спустити — див. спускати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спустити — СПУСТИ́ТИ див. спуска́ти. Словник української мови у 20 томах
5. спустити — спусти́ти: ◊ ніс на ґвінт спусти́ти → ґвінт ◊ ніс на кві́нту спусти́ти → квінта Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. спустити — збува́ти (спуска́ти) / збу́ти (спусти́ти) з рук кого, що і без додатка. Позбуватися кого-, чого-небудь або продавати щось. (Гнат:) Так от, учора їздив я в місто на ярмарок: треба було збути з рук одну шкапину (М. Фразеологічний словник української мови
7. спустити — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
8. спустити — Спусти́ти, спущу́, спу́стиш, -тять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. спустити — СПУСТИ́ТИ див. спуска́ти. Словник української мови в 11 томах