сторонництво

Сторо́нництво. Фракція у парламенті, політична партія, угрупування. Час до липня використає правительство на переговори з поодинокими сторонництвами ради державної (Б., 1895, 27, 2); Розширенє виборчого права в західній Австриї збільшило або (релятивно) зменьшило число виборців поодиноких сторонництв. Дуже богато кандидатів поставило також християньско-социяльне сторонництво. Обмежена доси майже лиш на сам Відень партия зрозуміла, що сторонництво мусить заплісніти і згинути, як обмежить ся до льокальної борби в столици (Б., 1907, 44, 1); Австрійску Україну в будучім парляменті має репрезентувати 32 послів: націонал-демократів 22, радикалів 3, соціял-демократів 2 і москвофілів 5 (Б., 1907, 61, 2)

// пол. stronniztwo — політична партія, угрупування.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторонництво — Сторо́нництво: — організація, однодумці [45] — партія [IV,XX] Маю надію, що мені вдасться перебороти противності, а властиво сказати: перебороти русинів, бо русини різних відтінків і сторонництв дружно станули проти мене [XX] — Партія... Словник з творів Івана Франка