1. Українська літературна мова на Буковині

стягнути

Стягну́ти. Накликати на себе.

● Стягнути на себе закид — накликати на себе звинувачення (у чомусь), бути звинуваченим в упередженості поглядів. Але заки відповімо на се питане, приглянемо ся ще раз тому утраквізмови, щоб не стягнути на себе закиду, немовто покладаємо ся сліпо на verba magistri (Корд., 1904, 6)

// порівн. пол. ściągnąć na siebie uwagę — привернути до себе увагу.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стягнути — стягну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стягнути — [с'т'агнутие] -ну, -неш; нак. -ни, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. стягнути — СТЯГНУ́ТИ див. стяга́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. стягнути — стягну́ти: ◊ стягнути копи́та → копито Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. стягнути — див. стягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стягнути — стягти́ (стягну́ти) біду́ (кло́піт) на кого—що. Завдавати кому-небудь неприємностей, небажане. Вона висловила, нарешті, побоювання, чи не втік Швейк часом з військової служби і чи не хоче тепер стягти і на неї біду та її занапастити (Переклад... Фразеологічний словник української мови
  7. стягнути — ЗБИРА́ТИ (когось, щось в одному місці), СКУ́ПЧУВАТИ, КУ́ПЧИТИ розм., СКУ́ПЛЮВАТИ розм., ЗГРОМА́ДЖУВАТИ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ, КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СТЯГА́ТИ, СТЯ́ГУВАТИ рідше, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ (у великій кількості); ЗГАНЯ́ТИ, ЗГО́НИТИ, НАГАНЯ́ТИ... Словник синонімів української мови
  8. стягнути — Стяга́ти, -га́ю, -га́єш; стягти́ і стягну́ти, -гну́, -гнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. стягнути — СТЯГНУ́ТИ див. стяга́ти. Словник української мови в 11 томах
  10. стягнути — Стягну́ти, -гну́, -неш гл. = стягти. Словник української мови Грінченка