стягнути

Значення в інших словниках

1. стягнути — стягну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. стягнути — Стягну́ти. Накликати на себе. ● Стягнути на себе закид — накликати на себе звинувачення (у чомусь), бути звинуваченим в упередженості поглядів. Українська літературна мова на Буковині
3. стягнути — [с'т'агнутие] -ну, -неш; нак. -ни, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
4. стягнути — СТЯГНУ́ТИ див. стяга́ти. Словник української мови у 20 томах
5. стягнути — стягну́ти: ◊ стягнути копи́та → копито Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. стягнути — стягти́ (стягну́ти) біду́ (кло́піт) на кого—що. Завдавати кому-небудь неприємностей, небажане. Вона висловила, нарешті, побоювання, чи не втік Швейк часом з військової служби і чи не хоче тепер стягти і на неї біду та її занапастити (Переклад... Фразеологічний словник української мови
7. стягнути — ЗБИРА́ТИ (когось, щось в одному місці), СКУ́ПЧУВАТИ, КУ́ПЧИТИ розм., СКУ́ПЛЮВАТИ розм., ЗГРОМА́ДЖУВАТИ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ, КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СТЯГА́ТИ, СТЯ́ГУВАТИ рідше, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ (у великій кількості); ЗГАНЯ́ТИ, ЗГО́НИТИ, НАГАНЯ́ТИ... Словник синонімів української мови
8. стягнути — Стяга́ти, -га́ю, -га́єш; стягти́ і стягну́ти, -гну́, -гнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. стягнути — СТЯГНУ́ТИ див. стяга́ти. Словник української мови в 11 томах
10. стягнути — Стягну́ти, -гну́, -неш гл. = стягти. Словник української мови Грінченка