1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стягати

стяга́ти

-аю, -аєш і рідше стягувати, -ую, -уєш, недок., стягти і стягнути, стягну, стягнеш; мин. ч. стяг, -ла, -ло і стягнув, -нула, -нуло; док., перех.

1》 Міцно з'єднувати, зв'язувати, скріплювати що-небудь чимсь.

2》 Робити більш прилеглим, тісним, натягнутим (пояс, кінську збрую і т. ін.).

|| Обгортаючи, щільно прилягати до чого-небудь.

|| Щільно облягати, охоплювати, обтягувати з усіх боків, часом створюючи враження меншого розміру (про одяг, взуття).

|| Морщити, збирати в складки.

|| безос.

|| Зводити докупи (перев. брови).

|| Зменшувати, звужувати площу чого-небудь.

|| безос.

3》 Зносячи, звозячи, збирати, складати що-небудь в одному місці.

|| Зачепивши чим-небудь, збирати, згрібати в одне місце, докупи.

|| перен. Об'єднуючи, згуртовуючи, збирати, зосереджувати, скупчувати в одному місці.

|| перен. Приваблюючи до себе, змушувати збиратися, зосереджуватися.

|| перен. Поступово збирати, нагромаджувати (гроші, майно і т. ін.).

Стягати підозру (біду, клопіт і т. ін.) на кого — що) — викликати що-небудь неприємне, небажане; бути причиною чогось неприємного, небажаного.

4》 Тягнучи, повільно, з трудом знімати що-небудь.

|| Тягнучи, знімати когось, щось звідки-небудь.

|| Робити меншим що-небудь.

5》 тільки док., розм. Украсти що-небудь.

6》 Примушувати сплатити що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стягати — стяга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стягати — (пояс) затягати; (тіло одягом) обтягати, (шкіру) морщити; (брови) супити, стискати; (докупи) збирати, (сили) П. концентрувати, зосереджувати, скупчувати; (зусебіч) притягати; (гріш) збивати; (підозру) викликати; (борг) правити; (чоботи) скидати... Словник синонімів Караванського
  3. стягати — СТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, рідше СТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., СТЯГТИ́, СТЯГНУ́ТИ, стягну́, стя́гнеш; мин. ч. стяг, ла́, ло́ і стягну́в, ла, ло; док., кого, що. 1. Міцно з'єднувати, зв'язувати, скріплювати що-небудь чимсь. Словник української мови у 20 томах
  4. стягати — зніма́ти (стяга́ти) / зня́ти (стягти́) оста́нню соро́чку з кого. Доводити кого-небудь до крайнього зубожіння, залишати без засобів існування. Хоч з бідного багатий останню сорочку зніме, ніхто не посміє заступитись (Г. Фразеологічний словник української мови
  5. стягати — ЗБИРА́ТИ (когось, щось в одному місці), СКУ́ПЧУВАТИ, КУ́ПЧИТИ розм., СКУ́ПЛЮВАТИ розм., ЗГРОМА́ДЖУВАТИ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ, КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СТЯГА́ТИ, СТЯ́ГУВАТИ рідше, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ (у великій кількості); ЗГАНЯ́ТИ, ЗГО́НИТИ, НАГАНЯ́ТИ... Словник синонімів української мови
  6. стягати — Стяга́ти, -га́ю, -га́єш; стягти́ і стягну́ти, -гну́, -гнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. стягати — СТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше СТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., СТЯГТИ́ і СТЯГНУ́ТИ, стягну́, стя́гнеш; мин. ч. стяг, ла́, ло́ і стягну́в, ла, ло; док., перех. 1. Міцно з’єднувати, зв’язувати, скріплювати що-небудь чимсь. Словник української мови в 11 томах
  8. стягати — Стяга́ти, -га́ю, -єш сов. в. стягти, -гну, -неш, гл. 1) Стягивать, стянуть. Шину роблять коротчою.... щоб вона дужче стягла колесо. Ком. Р. І. 55. 2) Стаскивать, стащить, встаскивать, встащить. Стягли з його свитину. Стор. МПр. 83. Стяг на горище сало. Словник української мови Грінченка