1. Словник української мови Грінченка

стягати

Стяга́ти, -га́ю, -єш

сов. в. стягти, -гну, -неш, гл.

1) Стягивать, стянуть. Шину роблять коротчою.... щоб вона дужче стягла колесо. Ком. Р. І. 55.

2) Стаскивать, стащить, встаскивать, встащить. Стягли з його свитину. Стор. МПр. 83. Стяг на горище сало. Тоді козаки у каюки скакали тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. АД. І. 218. Стаскивать, стащить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Семен ломаччя стягає докупи.

3) Истощать, истощить. Подушним дуже стягають людей. Камен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стягати — стяга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стягати — (пояс) затягати; (тіло одягом) обтягати, (шкіру) морщити; (брови) супити, стискати; (докупи) збирати, (сили) П. концентрувати, зосереджувати, скупчувати; (зусебіч) притягати; (гріш) збивати; (підозру) викликати; (борг) правити; (чоботи) скидати... Словник синонімів Караванського
  3. стягати — СТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, рідше СТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., СТЯГТИ́, СТЯГНУ́ТИ, стягну́, стя́гнеш; мин. ч. стяг, ла́, ло́ і стягну́в, ла, ло; док., кого, що. 1. Міцно з'єднувати, зв'язувати, скріплювати що-небудь чимсь. Словник української мови у 20 томах
  4. стягати — -аю, -аєш і рідше стягувати, -ую, -уєш, недок., стягти і стягнути, стягну, стягнеш; мин. ч. стяг, -ла, -ло і стягнув, -нула, -нуло; док., перех. 1》 Міцно з'єднувати, зв'язувати, скріплювати що-небудь чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стягати — зніма́ти (стяга́ти) / зня́ти (стягти́) оста́нню соро́чку з кого. Доводити кого-небудь до крайнього зубожіння, залишати без засобів існування. Хоч з бідного багатий останню сорочку зніме, ніхто не посміє заступитись (Г. Фразеологічний словник української мови
  6. стягати — ЗБИРА́ТИ (когось, щось в одному місці), СКУ́ПЧУВАТИ, КУ́ПЧИТИ розм., СКУ́ПЛЮВАТИ розм., ЗГРОМА́ДЖУВАТИ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ, КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СТЯГА́ТИ, СТЯ́ГУВАТИ рідше, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ (у великій кількості); ЗГАНЯ́ТИ, ЗГО́НИТИ, НАГАНЯ́ТИ... Словник синонімів української мови
  7. стягати — Стяга́ти, -га́ю, -га́єш; стягти́ і стягну́ти, -гну́, -гнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. стягати — СТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше СТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., СТЯГТИ́ і СТЯГНУ́ТИ, стягну́, стя́гнеш; мин. ч. стяг, ла́, ло́ і стягну́в, ла, ло; док., перех. 1. Міцно з’єднувати, зв’язувати, скріплювати що-небудь чимсь. Словник української мови в 11 томах