1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стягнення

стя́гнення

-я, с.

1》 Дія за знач. стягти, стягнути, стягати.

2》 Покарання за невиконання або порушення чого-небудь.

Безперечне стягнення фін. — примусове стягнення грошових сум без звернення до суду, арбітражного суду або ін. органу, який вирішує майнові суперечки.

Стягнення збитків — відшкодування витрат, компенсація витрат чи втрат, відновлення витрачених чинників в натуральній або грошовій формі особі, яка зазнала збитків чи витрат.

3》 лінгв. Фонетичний або морфологічний процес, що полягає в злитті двох звуків в один внаслідок їх повної асиміляції або двох слів в одне.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стягнення — стя́гнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. стягнення — див. податок Словник синонімів Вусика
  3. стягнення — [с'т’агнеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  4. стягнення — СТЯ́ГНЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. стягти́, стягну́ти, стяга́ти. Пануючою формою експлуатації селян на Житомирщині і в Київському Поліссі було стягнення грошового і натурального чиншу (з наук. літ.); Стягнення податків. Словник української мови у 20 томах
  5. стягнення — ПОКАРА́ННЯ (засіб впливу на того, хто вчинив якийсь злочин, має якусь провину тощо), КА́РА, ПОКУ́ТА, ПОКА́РА поет., книжн., КА́РНІСТЬ заст.; РОЗПРА́ВА (жорстоке або несправедливе); ЕКЗЕКУ́ЦІЯ заст. (тілесне); ПРОЧУХА́Н розм., ТЮ́ЖКА розм., БІЙ заст. Словник синонімів української мови
  6. стягнення — СТЯ́ГНЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. стягти́, стягну́ти, стяга́ти. Пануючою формою експлуатації селян на Житомирщині і в Київському Поліссі було стягнення грошового і натурального чиншу (Іст. УРСР, І, 1953, 157). Словник української мови в 11 томах