стягнений

стя́гнений

стягнутий, -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до стягти, стягнути.

|| стягнено, стягнуто, безос. присудк. сл.

2》 тільки стягнений, у знач. прикм. Злитий, з'єднаний в одне ціле; єдиний, неподільний.

|| лінгв. В якому відбулося злиття голосних основи та закінчення.

|| лінгв. З однорідними членами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стягнений — стя́гнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. стягнений — СТЯ́ГНЕНИЙ, СТЯ́ГНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до стягти́, стягну́ти. Розмахуючи стягнутими ремінцем книжками, Сашко побіг навздогін за дівчиною (О. Словник української мови у 20 томах
  3. стягнений — Стя́гнений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. стягнений — СТЯ́ГНЕНИЙ, СТЯ́ГНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до стягти́, стягну́ти. Розмахуючи стягнутими ремінцем книжками, Сашко побіг навздогін за дівчиною (Донч., Вибр. Словник української мови в 11 томах