стягнений
стя́гнений
стягнутий, -а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до стягти, стягнути.
|| стягнено, стягнуто, безос. присудк. сл.
2》 тільки стягнений, у знач. прикм. Злитий, з'єднаний в одне ціле; єдиний, неподільний.
|| лінгв. В якому відбулося злиття голосних основи та закінчення.
|| лінгв. З однорідними членами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стягнений — стя́гнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- стягнений — СТЯ́ГНЕНИЙ, СТЯ́ГНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до стягти́, стягну́ти. Розмахуючи стягнутими ремінцем книжками, Сашко побіг навздогін за дівчиною (О. Словник української мови у 20 томах
- стягнений — Стя́гнений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стягнений — СТЯ́ГНЕНИЙ, СТЯ́ГНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до стягти́, стягну́ти. Розмахуючи стягнутими ремінцем книжками, Сашко побіг навздогін за дівчиною (Донч., Вибр. Словник української мови в 11 томах