стягнений

СТЯ́ГНЕНИЙ, СТЯ́ГНУТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до стягти́, стягну́ти.

Розмахуючи стягнутими ремінцем книжками, Сашко побіг навздогін за дівчиною (О. Донченко);

Поруч сидів з чисто поголеними пухнатими щоками чепурно одягнений і стягнутий ременякою голова сільради (П. Панч);

Її повна фігура, стягнута сукнею, була показна серед інших панночок (І. Нечуй-Левицький);

Стягнені віжками, під натиском каруци, коні крутились, як змії, помалу спускали віз по покрученій дорозі (М. Коцюбинський);

З сильно стуленими устами і болісно стягненими бровами стояла я, як перше, коло вікна, дивилась в ніч (О. Кобилянська);

– Їдьте, хлопці, до мене!.. – Що ви, пане? – недовірливо оглядає [Левко] стягнуте, з брунатними від холоду рум'янцями обличчя Варави (М. Стельмах);

* У порівн. Петро відчув, .. що все [його] тіло зібралося, як стягнута пружина (Д. Бедзик);

Посередині кімнати лежали два крісла, одно на другому, прикриті стягненою зі столу скатертю (Н. Кобринська);

Урядовці шепотілись, що тепер їм моторошно їздити по селах за податками, бо емісарові Сі Яню, як той їздив, одрізали косу й нігті та забрали увесь стягнений ним податок (Олесь Досвітній);

// стя́гнено, стя́гнуто, безос. пред.

– Теж вірно, – погодився Яків, уже підходячи до напівпричинених дверей світлиці, в яку було стягнуто і строгі, в українському стилі, меблі, і м'які панські, обтягнені квітчастим кретоном (М. Стельмах);

В кабінеті все було в такому безладді, ніби по ньому нещодавно пройшовся вихор. Стільці порозкидані, покривало стягнено із стола, пожмакано, кинуто на підлогу (Григорій Тютюнник);

– Кажуть, на “Тринако” хтось газету читав, начебто на Великій Україні землю навічно рільникам віддано і жодного викупу за те не стягнуто... (І. Муратов).

2. тільки стя́гнений, у знач. прикм. Злитий, з'єднаний в одне ціле; єдиний, неподільний;

// лінгв. В якому відбулося злиття голосних основи та закінчення.

Повні прикметники існують у двох морфологічних варіантах: стягненому і нестягненому (з наук. літ.);

// лінгв. З однорідними членами.

Вказівка про об'єм перелічуваних у стягненому реченні явищ часто дається лексичними засобами (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стягнений — стя́гнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. стягнений — стягнутий, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до стягти, стягнути. || стягнено, стягнуто, безос. присудк. сл. 2》 тільки стягнений, у знач. прикм. Злитий, з'єднаний в одне ціле; єдиний, неподільний. || лінгв. В якому відбулося злиття голосних основи та закінчення. || лінгв. З однорідними членами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стягнений — Стя́гнений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. стягнений — СТЯ́ГНЕНИЙ, СТЯ́ГНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до стягти́, стягну́ти. Розмахуючи стягнутими ремінцем книжками, Сашко побіг навздогін за дівчиною (Донч., Вибр. Словник української мови в 11 томах