стягатися

СТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, рідше СТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СТЯГТИ́СЯ, СТЯГНУ́ТИСЯ, стягну́ся, стя́гнешся; мин. ч. стя́гся, ла́ся, ло́ся і стягну́вся, лася, лося; док.

1. Міцно затягуватися; зашморгуватися.

Закинутий аркан стягувався щільніше (О. Гончар).

2. Обв'язуватися, підперізуватися чим-небудь туго; затягатися.

Як підпережеться [Маруся], так так рукою і обхватиш, – ще ж то не дуже і стягнеться (Г. Квітка-Основ'яненко).

3. тільки 3 ос. Морщитися, збиратися в складки.

Щоб кайма на кутах [хустки] не стягувалась і не загорталась, черепашки [вид візерунка] в цьому місці будують частіше або додають до них по два-три стовпчики (з навч. літ.);

// Зменшуватися, звужуватися (про площу чого-небудь).

Лице його замітно [помітно] жовкне і стягається (І. Франко);

Від .. морозного вітру Данкове обличчя якось стяглося, ніс набряк (Ірина Вільде);

Її в'яле обличчя стягнулось, погляд твердий, і в кожній закрутці срібного волосся – рішучість (М. Коцюбинський);

// Зводитися докупи (про брови).

Катруся говорила .. скоро..; її брови стягалися, губи віддулися, а очі дуже блищали (Н. Кобринська);

Густі брови стягнулися їжачками до перенісся (С. Тудор);

// розм. Загоюватися, заживати.

Рана стягається;

// розм. Змикаючись краями, покривати що-небудь.

Шумаков майже фізично почував, як шкіра на рані стягається, пухлина опадає і поступово зменшується в ній жар (С. Голованівський).

4. Не втримавшись на чому-небудь, повільно спадати, зсуватися.

Вибирала [Маруся] соломинки, що начіплялись їй у косу, бо хустка стяглась із голови (Грицько Григоренко).

5. перен. Збиратися, зосереджуватися, скупчуватися в одному місці.

Народ поволі стягався. Он показався Семен Мажуга на чолі цілої юрми (М. Коцюбинський);

Не встигли вони отари й на верству од села одігнати, як почали хмари з усіх боків стягатися (Панас Мирний);

Ми їдемо до Готи. Там стягаються й формуються найнадійніші частини Західної армії (П. Колесник);

Повстанські сили стягувались до Перекопу (О. Гончар);

Які були у городі хлоп'ята, Які були служилі дідугани, Усі стяглись до Ферідуна в військо (А. Кримський);

– Ясно, що ворожі головні сили всі стягнуться до Павлівки (Ю. Яновський).

6. на що. Збирати, нагромаджувати кошти для придбання кого-, чого-небудь, здійснення чогось.

Почав Антон збиратися на нове господарство та стягатись на власну хату (С. Чорнобривець);

Стягнувсь на корову, то стягнусь і на вірьовку (прислів'я);

[Герміона:] На викуп за Нерісу ми стяглися, але на посаг нашій Евфрозіні навряд чи стягнемось (Леся Українка);

Жила вона так бідно, що навіть не могла стягтися синові на якусь нову одежину. Він завжди носив недоноски з чужих пліч (Д. Ткач);

І вірилось [Чайчисі], і марилось, що діти її .. стягнуться на ґрунт, господарями стануть (М. Стельмах).

7. тільки док., розм., рідко. Схуднути, змарніти.

Ти стяглася зовсім, ізвелася на тичиночку (Ганна Барвінок);

Важко було Опанасу й Марві землю втеряти .. Марва аж стяглась, аж з лиця змінилась (Грицько Григоренко).

8. тільки док., перев. із запереч. не, розм. Здатися довгим.

Так за розмовою і не стяглася мені дорога. Ще, мабуть, і до половини свого життєпису не дійшов Хома Дягіль, як показалась у туманній долині Ковалівка (Ю. Збанацький).

9. тільки недок. Пас. до стяга́ти, стя́гувати 3, 4, 6.

Швидко росли багатства пап. Інокентій III ввів “хрестоносний збір”, який стягався ніби для підготовки хрестових походів (з навч. літ.);

На Волині середня норма панщини .. становила два-три дні на тиждень. Крім того, із селян стягувалися грошові і натуральні податки (з наук. літ.).

◇ (1) Стягну́тися на ни́тку – дуже схуднути.

Льоня захорував [захворів] на кір. Шкода Льоні, хоч хвороба і пуста, але стягнеться на нитку, бо й так воно бліде та зелене (Леся Українка).