стягнення

Значення в інших словниках

1. стягнення — див. податок Словник синонімів Вусика
2. стягнення — [с'т’агнеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
3. стягнення — СТЯ́ГНЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. стягти́, стягну́ти, стяга́ти. Пануючою формою експлуатації селян на Житомирщині і в Київському Поліссі було стягнення грошового і натурального чиншу (з наук. літ.); Стягнення податків. Словник української мови у 20 томах
4. стягнення — -я, с. 1》 Дія за знач. стягти, стягнути, стягати. 2》 Покарання за невиконання або порушення чого-небудь. Безперечне стягнення фін. — примусове стягнення грошових сум без звернення до суду, арбітражного суду або ін. органу, який вирішує майнові суперечки. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стягнення — ПОКАРА́ННЯ (засіб впливу на того, хто вчинив якийсь злочин, має якусь провину тощо), КА́РА, ПОКУ́ТА, ПОКА́РА поет., книжн., КА́РНІСТЬ заст.; РОЗПРА́ВА (жорстоке або несправедливе); ЕКЗЕКУ́ЦІЯ заст. (тілесне); ПРОЧУХА́Н розм., ТЮ́ЖКА розм., БІЙ заст. Словник синонімів української мови
6. стягнення — СТЯ́ГНЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. стягти́, стягну́ти, стяга́ти. Пануючою формою експлуатації селян на Житомирщині і в Київському Поліссі було стягнення грошового і натурального чиншу (Іст. УРСР, І, 1953, 157). Словник української мови в 11 томах