удатися

Уда́тися, удава́тися.

1. Звертатися з клопотанням, проханням, в якійсь потребі. Виділ краєвий має удатись до міністерства рільництва о запомогу на уряджене й удержанє сих шкіл (Б., 1895, 5, 2); Не допросившись у них нічого, удали ся наші люди до тих щирих проповідників правди і науки, котрих слава непорочна дістала ся з Черновець аж сюди до нас (Б., 1895, 10, 3); Удали ся посли Вахнянин і Мілевский до міністра внутрішних справ Бакегема з представленєм потреби, щоб держава прийшла в поміч тамошним потерпівшим жителям (Б., 1895, 14, 4); Сегодня протопопа був власне на раді з кількома родимцями, буковинцями галичанами, де обговорювано гадку удати ся до Відня з представленями про національні кривди Русинів (Галіп, 6); Хто хоче мати машину до шитя, най удасть ся до мене, то, певно, не пожалує. Хто купить у мене нову чи стару машину, за репарацію не потребує журити ся, бо я роблю тую безплатно через цілийрік (Б., 1899, рекл.); Громадяни, коли щось такого знають [о переступствах], най зараз дають знати двірникови, а коли б він не хотів зробити з того ужитку, най самі удають ся до Староства і до Суду (См.-Стоцький, Громада, 14); Взагалі у всіх справах, що належать до Ради громадскої — ті справи ми вже вичислили — можуть громадяни удавати ся до Ради і просити залагодженя (См.-Стоцький, Громада, 31); Наше учительство не піде шукати висше згаданих предметів у чужих, лиш удасть ся до нашої папірні "Рускої Бесіди“, а тим самим зазначить свій патріотизм, скріпить істнованє сеї одинокої рускої папірні (Б., 1902, рекл.); Хто хоче мати красні і дешеві рами до образів, найудаєть ся до переплетні книг Еміліяна Канюка, а з певностию не ошукає ся (Б., 1902, рекл.).

2. Дістатися, виїхати кудись. Перед вигоном товару з полонини мусить дотичний ветеринар для досьлідженя стану здоровля худоби удатись на полонину; що сполучено з великими коштами властителів товару (Б., 1899, 35, 1)

// пол. udać się, udawać się — 1) вдатися, пощастити, 2) вдатися, удатися (про урожай), 3) вирушити, піти, поїхати, udać się w podróż — вирушити в подорож, 4) піти, звернутися, udać się do sądu — звернутися до суду.