1. Фразеологічний словник української мови

удатися

удава́тися / уда́тися в подро́биці (то́нкощі). Дуже багато приділяти уваги чому-небудь, як правило, другорядному, несуттєвому. Леґіник ображався і платив тою ж самою монетою, неґречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удатися — удатися до (124)< польськ. udać się do — попрямувати, піти, поїхати [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. удатися — уда́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. удатися — Уда́тися, удава́тися. 1. Звертатися з клопотанням, проханням, в якійсь потребі. Виділ краєвий має удатись до міністерства рільництва о запомогу на уряджене й удержанє сих шкіл (Б. Українська літературна мова на Буковині
  4. удатися — УДА́ТИСЯ див. удава́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. удатися — Звернутися Словник застарілих та маловживаних слів
  6. удатися — див. удаватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. удатися — ВКЛИ́НЮВАТИСЯ (УКЛИ́НЮВАТИСЯ) у що (міститися клином, вузькою смугою в чому-небудь), ВРІ́ЗУВАТИСЯ (УРІ́ЗУВАТИСЯ), ВРІЗА́ТИСЯ (УРІЗА́ТИСЯ), ВГАНЯ́ТИСЯ (УГАНЯ́ТИСЯ), ВГО́НИТИСЯ (УГО́НИТИСЯ) рідше, ВДАВА́ТИСЯ (УДАВА́ТИСЯ) рідше. — Док. Словник синонімів української мови
  8. удатися — УДА́ТИСЯ див. удава́тися. Словник української мови в 11 томах
  9. удатися — Удава́тися, удаю́ся, є́шся сов. в. уда́тися, удамся, удасися, гл. 1) Предаваться, предаться, отдаваться, отдаться, пристращаться, пристраститься, заниматься чѣмъ. Не плачте, не журітесь, в тугу не вдавайтесь. Мет. Не вдавайся в гульню. Ном. Словник української мови Грінченка