1. Українська літературна мова на Буковині

уснути

Усну́ти, перен. Занепасти в роботі, поступово припинити свою роботу. Була в селі читальня, котра під вітцівською охороною панотців щасливо уснула і — відновили єї, щоб звідси підтримувати розлад між громадянами (Б., 1895, 5, 2)

// нім. einschlafen- 1) засинати, 2) розм. згасати, поступово припинятися; див. іще засипляти.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уснути — УСНУ́ТИ (ВСНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., діал. Заснути. – Не можеш ночами спати, звариш, даси напитися, і хоч би як, а мусиш уснути (О. Кобилянська); Шведи поставили своїх вартових і табор уснув (Б. Словник української мови у 20 томах