уснути
УСНУ́ТИ (ВСНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., діал.
Заснути.
– Не можеш ночами спати, звариш, даси напитися, і хоч би як, а мусиш уснути (О. Кобилянська);
Шведи поставили своїх вартових і табор уснув (Б. Лепкий);
Та часом Алей твердо всне, нечистий зірветься з ланцюга пекельного і наробить на землі багато шкоди (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уснути — Усну́ти, перен. Занепасти в роботі, поступово припинити свою роботу. Була в селі читальня, котра під вітцівською охороною панотців щасливо уснула і — відновили єї, щоб звідси підтримувати розлад між громадянами (Б., 1895, 5, 2) // нім. Українська літературна мова на Буковині