устроєний

Устро́єний. Дієприкм. від устроїти. Вечером того ж дня відбув ся пир, устрóєний послами в честь краєвого маршалка і краєвого президента (Б., 1895, 5, 4)

// рос. устроенный — влаштований; див. іще устроїти.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me