устроїти

Устро́їти, устро́ювати. Влаштувати. З тої нагоди устроїв полк єму параду, при чім війскова музика між иньшими грала і рускі думки, що, певно, приємно вражали кожного руского вояка (Б., 1895, 13, 3); Товариство україньских студентів “Січ" в Чернівцях устроює в суботу [...] великі вечерниці з танцями. Музика глиницка вже замовлена. Вступ від особи 4 кор[они]. Стрій народний або візитовий (Б., 1909, 25, 3)

// порівн. рос. устроить — влаштувати; пол. ustroić — прикрасити, нарядити.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. устроїти — Одягти, прибрати Словник застарілих та маловживаних слів