утлий
У́тлий. Кволий. Так з поля забирає ся [фосфорову] сіль в зерні, а не дає ся єї в гною. Ріля щораз більше убожіє в ту сіль і мусить через то родити мало, і то утлого зерна. Тому- то мусимо уживати штучних гноїв, що мають в собі фосфорову сіль, як суперфосфат і томасівка (Товариш, 1908, 229)
// порівн. пол. wątły — слабкий, кволий, миршавий; укр. утлий, вутлий — 1) неміцний, благенький, старий, потертий, убогий, 2) слабкий, недорозвинутий (СУМ, III, 789); рос. утлый — 1) кволий, старезний, трухлявий, 2) убогий, мізерний
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утлий — у́тлий: — мізерний [16] Словник з творів Івана Франка
- утлий — у́тлий прикметник Орфографічний словник української мови
- утлий — див. слабий Словник синонімів Вусика
- утлий — див. вутлий моск. хирний Словник чужослів Павло Штепа
- утлий — -а, -е. Те саме, що вутлий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- утлий — У́ТЛИЙ див. ву́тлий. Словник української мови у 20 томах
- утлий — СЛАБКИ́Й (який має невелику фізичну силу), СЛАБИ́Й, СЛАБОСИ́ЛИЙ, СЛАБОСИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕСИ́ЛЬНИЙ, МАЛОСИ́ЛИЙ, МАЛОСИ́ЛЬНИЙ рідше, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙ рідше, КВО́ЛИЙ, НЕ́МІЧНИЙ, НЕДОЛУ́ГИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕМІЦНИ́Й, ХИ́РНИЙ, ХИ́РИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ, ХИРЕ́ННИЙ... Словник синонімів української мови
- утлий — У́ТЛИЙ, а, е. Те саме, що ву́тлий. Утлу шлюпку кидало з хвилі на хвилю, несамовито жбурляло в прірву (Кучор, Голод, 1961, 264); — За вівцями походити днину нелегко, а ще коли не дуже ситий і одежина на тобі утла. Словник української мови в 11 томах
- утлий — У́тлий, -а, -е 1) = вутлий. Утлий на мороз. Мнж. 193. 2) утлий. Плохой. Шух. І. 207. Словник української мови Грінченка