уцтивий
Уцти́вий. Учтивий, шанобливий. Шкода тратити на суперечку уцтивих слів (О. Маковей, Б., 1895, 11, 2)
// пол. uczciwy — чесний, сумлінний, порядний; порівн. рос. учтивый — те саме.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me