1. Українська літературна мова на Буковині

фіра

Фі́ра. Віз, підвода, хура. Передусім залежить на тім, щоби усі наші люди явили ся при голосованю. В тій ціли треба мати під руками кілька фір, щобимож байдужних або занятих роботою скоро приставляти назад (Б., 1907, 49, 1); Колись я тут ішла собі на прохід на Горєчу сама. Під гору тягнув якийсь кінь велику фіру цегол (Коб., Слова..., 254);

/ перен. велика кількість чогось. Набалакавши відтак повну фіру того, що москвофіли називають показуванєм грушок на вербі, посол Глібовицкий заявив, що “русско-народна” партия стоїть непоколебимо при своїм “рускім” імени і при своїй прабатьківскій церкві — (о скілько знаємо посол Глібовицкий — уніят), і ще раз потішив присутніх, що Українцям буде незадовго капут“ (Б., 1907, 90, 1)

// пол. fura — віз, хура; нім. die Fuhre — віз, підвода; діал. фіра — віз, підвода.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фіра — Фі́ра, фу́ра: — віз [21;51;52;III,XX] Щодо інших віршів, то прошу не женуватися присилати їх — може, з цілої фіри й вибереться дещо— але згори застерігаюся, що у нас у ЛНВ тепер віршів друкується дуже мало... Словник з творів Івана Франка
  2. фіра — фі́ра іменник жіночого роду віз діал. Орфографічний словник української мови
  3. фіра — г., див. ХУРА. Словник синонімів Караванського
  4. фіра — див. багато Словник синонімів Вусика
  5. фіра — див. теліга, повозка, фургон Словник чужослів Павло Штепа
  6. фіра — ФІ́РА, и, ж., діал. Хура (див. ху́ра¹). Перед хатою стояла фіра й наш кінь (О. Кобилянська); Зносили з фір лантухи, наповнені .. зерном, висипали в засіки (І. Цюпа); Тодосеві виписали пуд муки і фіру соломи. (Б. Харчук). Словник української мови у 20 томах
  7. фіра — фі́ра 1. віз (м, ср, ст) ◊ як п'я́те колесо до фі́ри → колесо 2. вул. заява, скарга, донос (Лучук) (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. фіра — -и, ж., зах. Віз, підвода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. фіра — ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст. Словник синонімів української мови
  10. фіра — ФІ́РА, и, ж., діал. Віз, підвода. Перед хатою стояла фіра й наш кінь (Коб., II, 1956, 298); Зносили з фір лантухи, наповнені колгоспним зерном, висипали в засіки (Цюпа, Назустріч.., 1958, 420). ♦ Хоч фі́рою заїжджа́й див. заїжджа́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  11. фіра — Фіра, -ри ж. Повозка, телѣга, подвода. см. хура. Наложив у неділю рано дві фіри снопів. Гн. ІІ. 60. Словник української мови Грінченка