фіра

ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст. (критий); ГАРБА́ (довгий, з високим драбинчастим коробом — для возіння снопів, соломи, сіна); ГРАБА́РКА, БИНДЮГИ́ (БЕНДЮГИ́) розм. (без короба); БЕЗТА́РКА розм. (пристосований для возіння с.-г. продуктів без тари); ДРАБИНЯ́К розм. (з драбинчастим коробом); МА́ЖА заст. (чумацький віз); ФОРШПА́Н заст., МАЖА́РА діал. (великий довгий віз); ДРО́ГИ діал. (довгий без короба віз для перевезення великих вантажів або трун); КАРУ́ЦА діал. (румунський віз). Важко дихали в темряві коні, тягнучи вози та гармати (О. Гончар); Чулися крики, бряжчання зброї, що розбирали з хурманок (А. Головко); Перед хатою стояла фіра й наш кінь (О. Кобилянська); Вояки сіли на свої хури, заспівали пісень та й поїхали до міста (С. Чорнобривець); У червонуватому світлі надвечір'я .. запрягали (чоловіки) коней, у фургонах уже сиділи їхні жінки й діти (С. Скляренко); За діжкою тяглася гарба з сухим очеретом (З. Тулуб); Він записував номери биндюгів, які везли вантажу проти норми (Ю. Смолич); По дорозі йшли підводи.. В новеньких безтарках теж зерно (Ю. Збанацький); Качковський, заїхавши з возом-драбиняком.., не йшов, як звичайно, у хату (Леся Українка); Звелів йому розіслати слуг на усі чумацькі шляхи, переймати чумаків з мажами солі, закуповувати в їх сіль (І. Нечуй-Левицький); У двір.. повільно рогатими волами втяглися дві великі мажари з кавунами (Я. Баш); Повз вікна кабінету промайнули дроги, кінь з ходу спинився і застиг на місці (О. Копиленко); Хаєцький з'явився в мінроті, гордо сидячи в каруці, напнутій брезентом і запряженій ситими кіньми (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фіра — Фі́ра, фу́ра: — віз [21;51;52;III,XX] Щодо інших віршів, то прошу не женуватися присилати їх — може, з цілої фіри й вибереться дещо— але згори застерігаюся, що у нас у ЛНВ тепер віршів друкується дуже мало... Словник з творів Івана Франка
  2. фіра — фі́ра іменник жіночого роду віз діал. Орфографічний словник української мови
  3. фіра — Фі́ра. Віз, підвода, хура. Передусім залежить на тім, щоби усі наші люди явили ся при голосованю. В тій ціли треба мати під руками кілька фір, щобимож байдужних або занятих роботою скоро приставляти назад (Б. Українська літературна мова на Буковині
  4. фіра — г., див. ХУРА. Словник синонімів Караванського
  5. фіра — див. багато Словник синонімів Вусика
  6. фіра — див. теліга, повозка, фургон Словник чужослів Павло Штепа
  7. фіра — ФІ́РА, и, ж., діал. Хура (див. ху́ра¹). Перед хатою стояла фіра й наш кінь (О. Кобилянська); Зносили з фір лантухи, наповнені .. зерном, висипали в засіки (І. Цюпа); Тодосеві виписали пуд муки і фіру соломи. (Б. Харчук). Словник української мови у 20 томах
  8. фіра — фі́ра 1. віз (м, ср, ст) ◊ як п'я́те колесо до фі́ри → колесо 2. вул. заява, скарга, донос (Лучук) (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. фіра — -и, ж., зах. Віз, підвода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. фіра — ФІ́РА, и, ж., діал. Віз, підвода. Перед хатою стояла фіра й наш кінь (Коб., II, 1956, 298); Зносили з фір лантухи, наповнені колгоспним зерном, висипали в засіки (Цюпа, Назустріч.., 1958, 420). ♦ Хоч фі́рою заїжджа́й див. заїжджа́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  11. фіра — Фіра, -ри ж. Повозка, телѣга, подвода. см. хура. Наложив у неділю рано дві фіри снопів. Гн. ІІ. 60. Словник української мови Грінченка