1. Словник синонімів української мови

фіорд

ЗАТО́КА (частина водного простору, що вдається в сушу); БУ́ХТА (невелика глибока морська затока); ЛАГУ́НА (неглибока морська затока); ГУБА́ (перев. на півночі: морська затока разом з гирлом річки, що впадає в неї); ЛИМА́Н (затока з морською водою в гирлі річки); САГА́ (річкова затока); ФІО́РД (довга й вузька морська затока з високими стрімкими берегами, звичайно на півночі); ЛУКОМО́Р'Я поет. рідко (морська затока). Широкий та чистий тут Дніпро.. Море близько, і він тече повільно, величаво, розливаючись безліччю рукавів, застоюючись у лиманах, затоках, омиваючи плавні (О. Гончар); Біля берегів Європи багато бухт (невеликих заток), захищених від морських хвиль і зручних для стоянки суден (з підручника); Венеція розташована в одній з лагун Адріатичного моря (з підручника); Початок Об бере в горах Алтаю.. Вона впадає в широку губу (затоку) Карського моря (з підручника); Степ маревіє на південь, а край нього на обрії ракетним сліпучим металом блищить смужка моря, морський лиман (О. Гончар); Дзвенять річки, несуться крижні в лозах, Глибокі саги рибою кишать (І. Вирган); Край лукомор'я дуб зелений (переклад М. Терещенка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фіорд — фіо́рд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фіорд — [ф'іорд] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  3. фіорд — Затока Словник чужослів Павло Штепа
  4. фіорд — ФІО́РД, у, ч. Довга й вузька морська затока, переважно з високими стрімкими берегами. У сушу [Скандинавського півострова] далеко заходять глибокі, довгі і звивисті затоки з високими стрімкими берегами, так звані фіорди (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. фіорд — фйорд, -у, ч. Довга й вузька морська затока, переважно з високими стрімкими берегами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фіорд — фіо́рд (норв. fjord) довга й вузька морська затока переважно з високими стрімкими берегами. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. фіорд — Вузька, звивиста морська затока, що сягає далеко у глибину гористого узбережжя; виникає в результаті затоплення морем давніх льодовикових долин; ф. виступають, зокрема, у Норвегії та Шотландії. Універсальний словник-енциклопедія
  8. фіорд — ФІО́РД, у, ч. Довга й вузька морська затока, переважно з високими стрімкими берегами. У сушу [Скандінавського півострова] далеко заходять глибокі, довгі і звивисті затоки з високими стрімкими берегами, так звані фіорди (Фіз. геогр. Словник української мови в 11 томах