числитися

Числитися.

1. Витрачати, розподіляти (кошти). “Я не можу зрікатися всього так, як ти! ” — говорила не раз роздразнено, коли я напоминала їй числитися ліпше з грішми і зрікатися деяких приємностей (Коб., Valse melancolique, 90).

2. 3важати на щось, брати до уваги. Мусить числити ся з тим фактом наслідник бл[аженної] п[ам'яти] владики (Б., 1895, 19, 1); Ми муаімо числити ся ще й з тим, що наш мужик має свою льогіку, диктовану зрештою самим житєм. Нащо йому рускої школи, що за хосен йому з рускої науки, коли він з нею не може нікуди послати дитину, бо навкруги школи волоскі, уряди волоскі, церкви волоскі. Нічо дивного, що при таких обставинах він користає з кождої нагоди, при якій може навчити дитину волоскої мови, бо тоді волоскі школи стоять для неї отвором (Б., 1907, 91, 1); Всі аранжери повинні числити ся з тим, що мають права жадати участи тільки тих, для кого їхні вистави специяльно призначені і відповідні (Б., 1909, 55, 3); Клич сей, хоч в засаді цілком слушний, не числив ся з психольоґією молодіжи, яка потребує також і поживи до уяви, і викликав в остатніх часах немилу реакцію, яка проявила ся в тім, що молодіж кинула поважні книги, а взяла ся з захопленєм до читаня модерної белетристики (Кузеля, 1910, 7).

3. Шанувати чужу думку, з повагою ставитися до когось, чогось. Нарід, над упадком котрого “працювали ” своїй не свої люди кількадесять літ, не піддвигне ся за два-три роки так, щоб з ним сусіди мусіли числити ся (Б., 1895, 40, 2); Поміж певностию себе а зарозумілостию — велика ріжниця; найди єї і тепер, коли маєш право жадати, аби люди числили ся з Тобою, числи ся Ти і з ними! (Маковей, Листи, 553).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. числитися — ЧИ́СЛИТИСЯ, люся, лишся, недок. 1. Бути, значитись де-небудь, перебувати в складі когось, чогось. Центральне бюро обліку втрат діючої армії сповіщало, що командир танка Юрій Васильович Запара числиться в списку зниклих безвісти (О. Донченко). 2. діал. Словник української мови у 20 томах
  2. числитися — чи́слитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. числитися — -люся, -лишся, недок. 1》 Бути, значитись де-небудь, перебувати в складі когось, чогось. 2》 діал. Рахуватися з ким-, чим-небудь, зважати на кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. числитися — ЗВАЖА́ТИ на кого-що і без додатка (брати до уваги кого-, що-небудь, надавати значення чомусь), УВАЖА́ТИ (ВВАЖА́ТИ) на кого-що, РАХУВА́ТИ що і без додатка, УРАХО́ВУВАТИ (ВРАХО́ВУВАТИ) що і без додатка, РАХУВА́ТИСЯ з ким-чим і без додатка... Словник синонімів української мови
  5. числитися — ЧИ́СЛИТИСЯ, люся, лишся, недок. 1. Бути, значитись де-небудь, перебувати в складі когось, чогось. Центральне бюро обліку втрат діючої армії сповіщало, що командир танка Юрій Васильович Запара числиться в списку зниклих безвісти (Донч., VI, 1957, 294). Словник української мови в 11 томах
  6. числитися — Числитися, -люся, -лишся гл. Считаться. Словник української мови Грінченка