1. Словник української мови в 11 томах

числитися

ЧИ́СЛИТИСЯ, люся, лишся, недок.

1. Бути, значитись де-небудь, перебувати в складі когось, чогось.

Центральне бюро обліку втрат діючої армії сповіщало, що командир танка Юрій Васильович Запара числиться в списку зниклих безвісти (Донч., VI, 1957, 294).

2. діал. Рахуватися з ким-, чим-небудь, зважати на кого-, що-небудь.

Тяжко з батьком не числитись, тяжко й матір, що, як мур, за свою хату перед людьми обстоює, не любити (Коб., III, 1956, 53);

Вподобався йому сей молодий, здоровий господар своєю поважною чемністю, що числиться зі словами і нікого не хоче вразити (Мак., Вибр., 1954, 339);

Я стала у них за служницю. Я була ще слабосила, підліток, але й не числилася зі своєю силою (Фр., III, 1950, 98).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. числитися — Числитися. 1. Витрачати, розподіляти (кошти). “Я не можу зрікатися всього так, як ти! ” — говорила не раз роздразнено, коли я напоминала їй числитися ліпше з грішми і зрікатися деяких приємностей (Коб., Valse melancolique, 90). Українська літературна мова на Буковині
  2. числитися — ЧИ́СЛИТИСЯ, люся, лишся, недок. 1. Бути, значитись де-небудь, перебувати в складі когось, чогось. Центральне бюро обліку втрат діючої армії сповіщало, що командир танка Юрій Васильович Запара числиться в списку зниклих безвісти (О. Донченко). 2. діал. Словник української мови у 20 томах
  3. числитися — чи́слитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. числитися — -люся, -лишся, недок. 1》 Бути, значитись де-небудь, перебувати в складі когось, чогось. 2》 діал. Рахуватися з ким-, чим-небудь, зважати на кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. числитися — ЗВАЖА́ТИ на кого-що і без додатка (брати до уваги кого-, що-небудь, надавати значення чомусь), УВАЖА́ТИ (ВВАЖА́ТИ) на кого-що, РАХУВА́ТИ що і без додатка, УРАХО́ВУВАТИ (ВРАХО́ВУВАТИ) що і без додатка, РАХУВА́ТИСЯ з ким-чим і без додатка... Словник синонімів української мови
  6. числитися — Числитися, -люся, -лишся гл. Считаться. Словник української мови Грінченка