1. Українська літературна мова на Буковині

яриновий

Ярино́вий. Прикм. від ярина; те саме, що яринний. Новий дуже добре збудований дім єсть по уміркованій ціні до продажи, містячи 4 покої, 2 кухні, пивниця і шопи, при тім овочевий і яриновий огород (Б., 1900, рекл.); З темної зелені малого яринового садка визначувалися стрункі білі мальви гучним ростом угору (Коб., Земля, 398).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яриновий — ярино́вий = яри́нний (ср, ст): Яринова зупка цьоці Зоні завше була пишна, чого там тільки не було з городини, – ціла яринова фаназія (Авторка) ◊ яринова зу́па → зупа ◊ ярино́ва зу́пка → зупка Лексикон львівський: поважно і на жарт