ятися

Я́тися, безособ. Бути доречним, вартим, щоб зробити. Кождий такий спір яло ся вести спокійно і розважно, без запалу (холоднокровно) (Канюк, 1911, 50); Істнують певні закони, на котрих наше думанє опираєть ся і котрі яло ся б убити собі в голову (Канюк, 1911, 52);

● Не ялося — не годилося, не слід. Вони самі не їли покладків, де ховалося по два жовтки, не годилося... А дівчині Санді теж “не ялося ” таке... Тож вона несла їх межи панів і складала сотик до сотичка за них (Коб., Вовчиха, 147); Пригадую, як до мене зайшов одного разу селянин з підміського села з таким проханням: “Я дістав, каже, дозвіл на кориту, але знаєте, що мені, статочнаму господарові, не яло ся стояти за шинквасом і шинкувати людям горілку, а тому я договорився з Мотком: він провадитиме коршму і далі, а мені заплатить відступне. Отже, прошу, напишіть мені такий контракт" (Галіп, Спомини, ч. 1-2, 159)

● Як яло ся — як личило б, що доречно. І так з одної сторони терор, а з другоїгорівка, пиво, ковбаси і дриглі виборчі та оселедці, якими збаламучених виборців трактовано публично в паньскій хаті, в пропінациї і — як яло ся — в... польскій чительни, мимо того, що закон про охорону свободи виборів такі публичні трактамента забороняє (Б., 1907, 95, 2); Якби мав розум, не тратив би часу, плентаючися зі стрільбою цілими днями по полі і в лісі, а приложив би, як ялося, руки до землі, яка його годує, і сидів би на місці (Коб., Земля, 261)

// порівн. ялося — слід би, треба б (ІФ, 2, 531).