вираз

Вираз і вислів

Ці слова вважали за абсолютні синоніми, тому в класичній літературі бачимо іменник вираз у різних значеннях: «Почала... солодкими виразами любові промовляти» (І. Нечуй-Левицький); «Вираз на лиці понуро-урочистий» (П. Куліш).

У сучасній українській літературній мові ці слова розрізняються за значенням: там, де мовиться про якусь думку чи міркування, передані небагатьма словами, кажуть вислів: «За висловом чиїм» (Російсько-український фразеологічний словник І. Виргана й М. Пилинської), у всіх інших випадках, зокрема й у математиці, користуються іменником вираз: «Ротмістр і очима і всім виразом показував, щоб він забирався геть» (П. Панч); вираз а2+b=c.

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вираз — вираз – вислів Синоніми вираз і вислів у російській мові відтворюються одним словом – выражение. На цій підставі деякі наші мовці намагаються всюди вживати вираз, а лексемою вислів нехтують. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. вираз — ви́раз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. вираз — (обличчя) міна; (радощів) вияв, виявлення; (словесний) ВИСЛІВ, афоризм, фраза, висловлювання; ек. обрахунок, обчислення <н. в грошовому обчисленні>. Словник синонімів Караванського
  4. вираз — [вираз] -за, м. (ў) -з'і, мн. -зие, -з'іў Орфоепічний словник української мови
  5. вираз — -у, ч. 1》 рідко. Дія за знач. виражати 1) і виразити. 2》 Вияв настрою, почуття на обличчі, в очах. 3》 Висловлення, фраза. Крилатий вираз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вираз — ВИ́РАЗ, у, ч. 1. рідко. Дія за знач. виража́ти 1 і ви́разити. Є люди, котрі мають здібність видобувати ті глибоко заховані скарби своєї душі і давати їм вираз у зрозумілих для кождого словах (І. Словник української мови у 20 томах
  7. вираз — ВИ́СЛІВ (сполучення слів, що виражає закінчену думку або становить певну єдність), ВИ́РАЗ, ЗВОРО́Т, ФРА́ЗА, АФОРИ́ЗМ (узагальнена думка, висловлена стисло); ГНО́МА (віршована). Словник синонімів української мови
  8. вираз — Ви́раз, -зу; -рази, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. вираз — ВИ́РАЗ, у, ч. 1. рідко. Дія за знач. виража́ти 1 і ви́разити. Не будемо давать ми виразу чуттям, Що так з душі на волю рвуться (Сам., І, 1958, 96). 2. Вияв настрою, почуття на обличчі, в очах. Словник української мови в 11 томах
  10. вираз — Ви́раз, -зу м. Выраженіе словесное. Чуб. VI. 219. Почала.... солодкими виразами любови промовляти. Левиц. І. 341. Выраженіе лица. Вираз на лиці понуро-урочистий. К. МБ. XII. 269. Словник української мови Грінченка