виключно
Виключно, винятково, тільки, суто, єдино
«Він їв виключно черствий хліб», — читаємо в медичній статті, хоч важко почути щось подібне в живому народному мовленні й класичній літературі, де було б: «Він їв самий черствий хліб» («Він їв тільки черствий хліб»), або, щоб підкреслити сказане: «Він їв самий тільки черствий хліб». Прислівник виключно — штучно створене чи скальковане слово, яким надуживають наші науковці й публіцисти, хоч є ще й інші, більш підхожі, природні слова. Крім наведеного вище тільки, є ще винятково («З усіма він чемний і винятково ввічливий». — Я. Баш), суто («Піднести їй на болячку ту суто золоту гіллячку». — І. Котляревський), єдино («Мене судити могли б єдино тільки королі». — Б. Грінченко).
Джерело:
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виключно — ви́ключно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- виключно — 1》 Присл. до виключний 2). 2》 у знач. видільно-обмежувальної част. Тільки, лише. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виключно — Виємно, винятково, лиш, лише, надзвичайно Словник чужослів Павло Штепа
- виключно — ВИ́КЛЮЧНО, присл. 1. книжн. Крім, за винятком згаданого останнім. Від літери А до К виключно. 2. у знач. обмежувально-видільної част. Тільки, лише. Словник української мови у 20 томах
- виключно — Ви́ключно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виключно — ВИ́КЛЮЧНО 1. Присл. до ви́ключний 2. [Лісова:] Вам виключно щастить. Приїжджаєте додому на все готове (Коч., II, 1956, 489). 2. у знач. видільно-обмежувальної част. Тільки, лише. Словник української мови в 11 томах