виключно

Значення в інших словниках

1. виключно — ви́ключно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. виключно — Виключно, винятково, тільки, суто, єдино «Він їв виключно черствий хліб», — читаємо в медичній статті, хоч важко почути щось подібне в живому народному мовленні й класичній літературі, де було... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
3. виключно — 1》 Присл. до виключний 2). 2》 у знач. видільно-обмежувальної част. Тільки, лише. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. виключно — Виємно, винятково, лиш, лише, надзвичайно Словник чужослів Павло Штепа
5. виключно — ВИ́КЛЮЧНО, присл. 1. книжн. Крім, за винятком згаданого останнім. Від літери А до К виключно. 2. у знач. обмежувально-видільної част. Тільки, лише. Словник української мови у 20 томах
6. виключно — ВИ́КЛЮЧНО 1. Присл. до ви́ключний 2. [Лісова:] Вам виключно щастить. Приїжджаєте додому на все готове (Коч., II, 1956, 489). 2. у знач. видільно-обмежувальної част. Тільки, лише. Словник української мови в 11 томах