виключно
ви́ключно
1》 Присл. до виключний 2).
2》 у знач. видільно-обмежувальної част. Тільки, лише.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виключно — ви́ключно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- виключно — Виключно, винятково, тільки, суто, єдино «Він їв виключно черствий хліб», — читаємо в медичній статті, хоч важко почути щось подібне в живому народному мовленні й класичній літературі, де було... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- виключно — Виємно, винятково, лиш, лише, надзвичайно Словник чужослів Павло Штепа
- виключно — ВИ́КЛЮЧНО, присл. 1. книжн. Крім, за винятком згаданого останнім. Від літери А до К виключно. 2. у знач. обмежувально-видільної част. Тільки, лише. Словник української мови у 20 томах
- виключно — Ви́ключно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виключно — ВИ́КЛЮЧНО 1. Присл. до ви́ключний 2. [Лісова:] Вам виключно щастить. Приїжджаєте додому на все готове (Коч., II, 1956, 489). 2. у знач. видільно-обмежувальної част. Тільки, лише. Словник української мови в 11 томах