відношення

Відношення, взаємини, стосунок, відносно, щодо, стосовно, відносність

Відповідно до російських слів отношение, относительно часто надуживають словами відношення, відносно, забуваючи про інші, точніші, природніші слова: «Не можна допускати поверхового відношення до такої серйозної справи», — замість — поверхового ставлення або — ще краще — щоб поверхово ставились; «Відносно цього не може бути двох думок», — замість — про це (щодо цього, з приводу цього); «Я з ним у добрих відношеннях», — замість — у добрих стосунках чи взаєминах, зв’язках.

Ось що засвідчує класика: «Слід би було зав’язати міцніші стосунки з тими людьми, що оце вдались до вас» (Леся Українка); «Щодо панни Анелі, то я — певний, що вона плаче десь по кутках»; «Чутки про землю ожили з весною» (М. Коцюбинський). У цих прикладах бачимо тільки слова стосунки, щодо, про, вживання яких і слід додержуватись.

У математиці, а також у філософії й логіці слово відношення є єдиний відповідник російському науковому терміну отношение, наприклад: відношення а:b=с:а.

В українській науковій термінології є ще слово відносність: теорія відносності.

Замість штучного вислову «у всіх відношеннях» відповідно до російського во всех отношениях, наприклад: «Це мені зручно в усіх відношеннях», — слід користуватись давніми українськими висловами всіма сторонами («Славне було Запоріжжя всіма сторонами». — Збірка пісень П. Лукашевича), з усякогокожного) погляду («Це вигідно нам обом з усякого погляду». — З живих уст), як не глянь, як не подивись, з усіх боків, усебічно, зусебіч, у всіх планах.

Останнім часом набуває дедалі більшого поширення слово стосовно замість недоладного вислову «по відношенню»: «Стосовно місцевих умов він розробив систему обробітку ґрунту»; «Стосовно цього неподобства вже казали не раз». Проте не слід забувати й відомі слова щодо, про, приклади вживання яких наведено вище.

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відношення — відно́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відношення — (до теми) стосунок; (між явищами) співвідношення, взаємозв'язок; (до кого) Д. ставлення; п! ВІДНОСИНИ. Словник синонімів Караванського
  3. відношення — [в'ідношеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  4. відношення — -я, с. 1》 Стосунок, причетність до кого-, чого-небудь; зв'язок із кимсь, чимсь. 2》 Взаємозв'язок між предметами, явищами. Процентне відношення. Синтаксичні відношення. 3》 заст. Ставлення (у 1 знач.). 4》 Діловий лист, що надсилається в установу або офіційній особі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відношення — хохл. (отнашеніе) стосунок постава, стосунок, пропорція лив. відноситися, співвідношення Словник чужослів Павло Штепа
  6. відношення — ВІДНО́ШЕННЯ, я, с. 1. Причетність, стосунок до кого-, чого-небудь; зв'язок із кимсь, чимсь. Вона промовчала про те, що їй геолог приніс власного вірша до стінгазети, який вона змушена була забракувати, бо він не мав відношення до теми екскурсії (Ю. Словник української мови у 20 томах
  7. відношення — ВІДНОШЕННЯ — філософська категорія, яка характеризує вид зв'язку речей або властивостей, що визначається сторонами В. і, в свою чергу, сам їх визначає. Напр., кількісне В. 2/7 визначається числами 2 і 7;... Філософський енциклопедичний словник
  8. відношення — ВЗАЄМОЗВ'ЯЗО́К (взаємний зв'язок, залежність між явищами, предметами тощо), ВЗАЄМОВІДНО́ШЕННЯ, ВІДНО́ШЕННЯ, ВЗАЄМОЗАЛЕ́ЖНІСТЬ, ЗВ'Я́ЗАНІСТЬ рідше. Словник синонімів української мови
  9. відношення — Відно́шення, -ння, -нню; -но́шення, -шень, -шенням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. відношення — ВІДНО́ШЕННЯ, я, с. 1. Стосунок, причетність до кого-, чого-небудь; зв’язок з кимсь, чимсь. Дівчинка вже хотіла розповісти про шар [кулю] хлопчикові, хоча вона не знала, чи це мав якесь відношення до Дея (Ів., Вел. Словник української мови в 11 томах