1. Словник української мови в 11 томах

відношення

ВІДНО́ШЕННЯ, я, с.

1. Стосунок, причетність до кого-, чого-небудь; зв’язок з кимсь, чимсь.

Дівчинка вже хотіла розповісти про шар [кулю] хлопчикові, хоча вона не знала, чи це мав якесь відношення до Дея (Ів., Вел. очі, 1956, 22);

Вона промовчала про те, що їй геолог приніс власного вірша до стінгазети, який вона змушена була забракувати, бо він не мав відношення до теми екскурсії (Ю. Янов., II, 1954, 95).

У (такому-то) відно́шенні — маючи на увазі певну сторону явища, предмета тощо; розглядаючи з певного боку, з певної точки зору.

Україна займає тепер одне з перших місць серед найбільш розвинутих в економічному відношенні країн Європи (Наука.., 12, 1957, 2);

У всіх відно́шеннях — у всьому, всіма сторонами, з усякого погляду.

— А я хочу бути дужим у всіх відношеннях (Гончар, IV, 1960, 73).

2. Взаємозв’язок між предметами, явищами (рідко — людьми).

Там, де буржуазні економісти бачили відношення речей (обмін товару на товар), там Маркс розкрив відношення між людьми (Ленін, 19, 1950, 5);

Відношення мислення до буття; Відношення поверхонь многогранників; Процентне відношення; Синтаксичні відношення.

3. заст. Ставлення (в 1 знач.).

Мої відношення до товариства.. не сприяють сьому (Мирний, V, 1955, 431);

Часами у мене з’являється якесь дуже скептичне і суворе відношення до сеї драми (Л. Укр., V, 1956, 205).

4. Діловий лист, що надсилається в установу або офіційній особі.

— Може, тобі якесь відношення написати? — співчутливо спитав Сагайдак (Кучер, Трудна любов, 1960, 556).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відношення — відно́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відношення — (до теми) стосунок; (між явищами) співвідношення, взаємозв'язок; (до кого) Д. ставлення; п! ВІДНОСИНИ. Словник синонімів Караванського
  3. відношення — [в'ідношеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  4. відношення — Відношення, взаємини, стосунок, відносно, щодо, стосовно, відносність Відповідно до російських слів отношение, относительно часто надуживають словами відношення, відносно, забуваючи про інші, точніші, природніші слова... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. відношення — -я, с. 1》 Стосунок, причетність до кого-, чого-небудь; зв'язок із кимсь, чимсь. 2》 Взаємозв'язок між предметами, явищами. Процентне відношення. Синтаксичні відношення. 3》 заст. Ставлення (у 1 знач.). 4》 Діловий лист, що надсилається в установу або офіційній особі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. відношення — хохл. (отнашеніе) стосунок постава, стосунок, пропорція лив. відноситися, співвідношення Словник чужослів Павло Штепа
  7. відношення — ВІДНО́ШЕННЯ, я, с. 1. Причетність, стосунок до кого-, чого-небудь; зв'язок із кимсь, чимсь. Вона промовчала про те, що їй геолог приніс власного вірша до стінгазети, який вона змушена була забракувати, бо він не мав відношення до теми екскурсії (Ю. Словник української мови у 20 томах
  8. відношення — ВІДНОШЕННЯ — філософська категорія, яка характеризує вид зв'язку речей або властивостей, що визначається сторонами В. і, в свою чергу, сам їх визначає. Напр., кількісне В. 2/7 визначається числами 2 і 7;... Філософський енциклопедичний словник
  9. відношення — ВЗАЄМОЗВ'ЯЗО́К (взаємний зв'язок, залежність між явищами, предметами тощо), ВЗАЄМОВІДНО́ШЕННЯ, ВІДНО́ШЕННЯ, ВЗАЄМОЗАЛЕ́ЖНІСТЬ, ЗВ'Я́ЗАНІСТЬ рідше. Словник синонімів української мови
  10. відношення — Відно́шення, -ння, -нню; -но́шення, -шень, -шенням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)