госпіталь

Госпіталь чи шпиталь?

Читаємо в газеті: «Ми лікували його в госпіталі, допомагали, як могли» — й виникає питання, для чого давнє українське слово шпиталь, що й досі живе в народі, замінено словом госпіталь? Адже це слово є в наших Українсько-російському й тритомному Російсько-українському словниках. Щоправда, стоїть воно там під рубрикою розмовного слова, цебто такого, що трапляється тільки в розмові, а не в літературі, але це не зовсім відповідає істині. У VI томі Українсько-російського словника до слова шпиталь наведено такий ілюстративний матеріал: «Треба рятуватися, спочити, полежать у шпиталі або санаторії, а нема за що» (М. Коцюбинський); «У першому ж бою його легко поранило в руку, і він два тижні пробув у шпиталі» (О. Донченко); «Тільки другого дня очуняли погромлені. Братерство забрало їх до шпиталю, одягло, нагодувало» (З. Тулуб). До відповідного прикметника шпитальний цей словник дає ще ілюстративний матеріал із класичної й сучасної української літератури: «Ся жінка вміє бути не раз веселою, як тьотя Саша, і підтримує в домі зовсім не шпитальний настрій» (Леся Українка); «Шпитальні вартові незабаром помітили групу людей» (О. Гончар). Із цих прикладів бачимо, що слово шпиталь і похідний прикметник шпитальний є не тільки розмовні, а й літературні, якими послуговувались не лише класики, а й сучасні письменники.

У народній мові, куди це слово прийшло чи не з козацьких іще часів (Трахтемирівський шпиталь для покалічених і старих запорожців), його знають більше в значенні притулку для старих і калік («Про тебе і в шпиталях шепчуть». — М. Номис), у літературі це слово вживають більше в розумінні військової лікарні.

Слово шпиталь зафіксував у своєму словнику, складеному ще в першій половині XIX ст., П. Білецький-Носенко. Воно — не суто українського походження, а з німецького Spital, як і багато інших слів типу цибуля, цегла, друкарня, котрі наша мова, взявши з німецької, згодом освоїла цілком. Але чим слово шпиталь є гірше від госпіталь, яке теж прийшло з французької — l’hopitale у російську мову, а відтіля й до нас? Принаймні за словом шпиталь є давня народна й літературна традиція.

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. госпіталь — го́спіталь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. госпіталь — [госп'італ'] -л'у, ор. -леим, м. (ў) -л'і, мн. -л'і, -л'іў два госп'італ'і Орфоепічний словник української мови
  3. госпіталь — -ю, ч. Лікарня, перев. військова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. госпіталь — Лічниця, див. аптека, больниця, клініка, поліклініка, шпиталь Словник чужослів Павло Штепа
  5. госпіталь — ГО́СПІТАЛЬ, ю, ч. Те саме, що шпита́ль 1. В одній з атак мене було тяжко поранено і вночі переправлено на лівий берег Волги, а звідти в госпіталь до Саратова (І. Цюпа); Майже чотири місяці лікувалась [Тамара] спершу в польовому госпіталі, а потім у львівській лікарні (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
  6. госпіталь — го́спіталь (від лат. hospitalis – гостинний) медичний заклад для стаціонарного лікування військовослужбовців; у деяких країнах Г. називають також лікарні для цивільного населення. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. госпіталь — ЛІКА́РНЯ (заклад для стаціонарного лікування хворих); ШПИТА́ЛЬ заст.; КЛІ́НІКА (установа, в якій лікування поєднується з науково-дослідною та педагогічною роботою); ГО́СПІТАЛЬ (перев. військова лікарня); ЛАЗАРЕ́Т (невелика військова лікарня). Словник синонімів української мови
  8. госпіталь — ГО́СПІТАЛЬ, ю, ч. Лікарня, перев. військова. В одній з атак мене було тяжко поранено і вночі переправлено на лівий берег Волги, а звідти в госпіталь до Саратова (Цюпа, Три явори, 1958, 23)... Словник української мови в 11 томах