горішній

горі́шній

Горішній, верхній, долішній, нижній

Як правильно казати — горішня полиця чи верхня, нижній кінець стовпа чи долішній? Таке питання постає навіть перед тими, що добре знають українську мову, але не визначаються відчуттям її.

Чи є якась значеннєва різниця між словами горішній і верхній, долішній і нижній, чи однаково, приміром, що горішній, що верхній? У деяких випадках ці слова бувають справді тотожні, наприклад, у назвах місцевості, надто коли її визначають за течією річки: Верхні й Нижні Млини, Горішні Млини, а також у назвах вітрів: верхній вітер і горішній (на Дніпрі й Кубані). Але в деяких висловах треба вжити саме одного слова, а не другого, як ось, приміром, горішня хата — кімната в бік гір, верхні зуби, верхня щелепа (Словник Б. Грінченка), верхній одяг, Верхня Хортиця, Дніпровий Низ.

Полиця може бути горішньою й верхньою, залежно від тексту: у вагоні чи в шафі — горішня полиця, бо її приладнано вгорі; якщо кілька полиць покладено купою долі, одна на одну, то полиця, що лежить зверху, зветься верхньою.

Так само є певна різниця між словами нижній і долішній: нижній — це «той, що міститься нижче від чогось» («Червоний відблиск від нього (багаття) осяває нижні гіллячки чорних верб». — М. Коцюбинський), а долішній — «той, що при самому долі» («Долішня частина п’єдесталу робить чималий виступ». — Леся Українка).

З цього можна зробити висновок, що не слід давати переваги якомусь одному слову над іншим або ставити ці слова навмання, не вважаючи на вимоги тексту, бо так звужуються наші мовні можливості, а тим самим збіднюється мова.

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горішній — ГОРІ́ШНІЙ, я, є. 1. Який розташований, міститься зверху; верхній. Скоро лиш пісок з горішньої пляшечки пересиплеться в долішню — повертають її догори денцем (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  2. горішній — горішній верхній (ср, ст): Вкінці може кишка таки сама через себе скрутитися або горішня її часть може всунутися в долішню, і через се наступає цілковите заткане проводу кишкового (Дрималик) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. горішній — Верхній, ОК вищий; (вітер) північний, ІД. горішняк. Словник синонімів Караванського
  4. горішній — -я, -є. 1》 Який розташований, міститься зверху; верхній. 2》 Розташований на високому місці або на горі. || Стос. до гори (у 1 знач.). Горішній вітер — який дме за течією річки Дніпра вниз; північний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. горішній — Го́рі́шній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. горішній — ГОРІ́ШНІЙ, я, є. 1. Який розташований, міститься зверху; верхній; протилежне долішній. Скоро лиш пісок з горішньої пляшечки пересиплеться в долішню – повертають її догори денцем (М. Коцюбинський); Ходжаєв міцно спав на горішній полиці (Б. Словник української мови у 20 томах
  7. Горішній — Горі́шній прізвище Орфографічний словник української мови
  8. горішній — див. верхній Словник синонімів Вусика
  9. горішній — ВЕ́РХНІЙ (який міститься, знаходиться, відбувається тощо зверху, вище чого-небудь), ГОРІ́ШНІЙ, ВЕРХОВИ́Й, ВЕРШИ́ННИЙ, ВЕРХОВИ́ННИЙ. На верхніх поличках знаходжу в слоїках сало і макарони (М. Словник синонімів української мови
  10. горішній — Горішній, -ня, -нє 1) Верхній, наверху находящійся. Подивиться козак Нечай в горішню кватирку. Гол. І. 8. Горішній навій. МУЕ. ІІІ. 17. Камінь у млині буває горішній і долішній. Камен. у. Горішній одвірок над хатніми дверьми. ЕЗ. V. 204. Словник української мови Грінченка