горішній
ГОРІ́ШНІЙ, я, є.
1. Який розташований, міститься зверху; верхній; протилежне долішній.
Скоро лиш пісок з горішньої пляшечки пересиплеться в долішню – повертають її догори денцем (М. Коцюбинський);
Ходжаєв міцно спав на горішній полиці (Б. Антоненко-Давидович);
Двері загрюкали, відчинялися вікна в горішніх поверхах – люди визирали на вулицю (Ю. Смолич).
2. Розташований на високому місці або на горі.
З гамором або шепотом, більшими або меншими купками, з горішнього і долішнього кінця або з середини Борислава плили-напливали вони [ріпники] (І. Франко);
У горішній частині ринку, коло церкви, цукорня старого німця Єгра (Б. Лепкий);
Побувала [Єлька] біля Миколиного інституту. Новий величезний корпус в горішній частині міста (О. Гончар);
// Стос. до гори (у 1 знач.).
Ніч підходила до гір тиха і ніжна, обгортаючи усе блакитним оксамитом. Горішні далі ставали сині-сині (А. Турчинська).
Значення в інших словниках
- горішній — Верхній, ОК вищий; (вітер) північний, ІД. горішняк. Словник синонімів Караванського
- горішній — Горішній, верхній, долішній, нижній Як правильно казати — горішня полиця чи верхня, нижній кінець стовпа чи долішній? Таке питання постає навіть перед тими, що добре знають українську мову, але не визначаються відчуттям її. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- горішній — -я, -є. 1》 Який розташований, міститься зверху; верхній. 2》 Розташований на високому місці або на горі. || Стос. до гори (у 1 знач.). Горішній вітер — який дме за течією річки Дніпра вниз; північний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Горішній — Горі́шній прізвище Орфографічний словник української мови
- горішній — горішній верхній (ср, ст): Вкінці може кишка таки сама через себе скрутитися або горішня її часть може всунутися в долішню, і через се наступає цілковите заткане проводу кишкового (Дрималик) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- горішній — див. верхній Словник синонімів Вусика
- горішній — ВЕ́РХНІЙ (який міститься, знаходиться, відбувається тощо зверху, вище чого-небудь), ГОРІ́ШНІЙ, ВЕРХОВИ́Й, ВЕРШИ́ННИЙ, ВЕРХОВИ́ННИЙ. На верхніх поличках знаходжу в слоїках сало і макарони (М. Словник синонімів української мови
- горішній — Го́рі́шній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- горішній — ГОРІ́ШНІЙ, я, є. 1. Який розташований, міститься зверху; верхній. Скоро лиш пісок з горішньої пляшечки пересиплеться в долішню — повертають її догори денцем (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- горішній — Горішній, -ня, -нє 1) Верхній, наверху находящійся. Подивиться козак Нечай в горішню кватирку. Гол. І. 8. Горішній навій. МУЕ. ІІІ. 17. Камінь у млині буває горішній і долішній. Камен. у. Горішній одвірок над хатніми дверьми. ЕЗ. V. 204. Словник української мови Грінченка