для

Для, задля, на, про, під, до

«У кутку кімнати стояла шафа для одежі»; «Це тобі торбинка для книжок», — часом чуємо з уст і навіть читаємо в художній літературі. Чи це правильно? Ні, треба: «стояла шафа на одежу», «торбинка на книжки». Чому? Тому що прийменник для буде слушний там, де говориться, що певну річ призначено для людини, тварини або для якоїсь ширшої потреби: «Не для пса ковбаса, не для кицьки сало» (М. Номис); «Цю шафу батько купив для мене» (з живих уст); «Для загального добра» (М. Коцюбинський). Зате, коли мовиться, що якийсь предмет призначено на певні конкретні речі, тоді треба шукати інших прийменників: «Оце тобі торбинка на жито, а пляшки — менша на олію, а більша на молоко» (з живих уст), «мішок на вугілля»; «одяг на свято» (Українсько-російський словник АН УРСР). Так само треба казати: «поштова скринька на листи й газети», «кошик на старі папери», «миска на борщ». Кажуть у народі ще: «мішок під жито», «одежа про свято й про будень», «книжка до читання».

Навіть призначення якоїсь дії передається в фольклорі прийменником на: «Не на те я, запоріжці, Гард розруйнувала, щоб степи ваші широкі та назад вертала» (історична пісня).

Прийменник на стоїть ще, коли йдеться про хвороби — захворіти на що, а не чим: «Занедужав на кір», «Він заслаб на пропасницю» (Словник за редакцією А. Кримського); «Оце вже місяць хворію на очі».

Прийменники для й задля часто виступають як синоніми: «Для тебе сина породила» (Т. Шевченко); «Задля нього зробила» (Г. Квітка-Основ’яненко); «Погляньте на руки мої: задля миру і щастя народів вони — здатні на труд і бої» (С. Олійник). Інколи прийменник задля набуває ще й значення пояснення причини, стаючи синонімом слів тому що, через те що: «Макар Іванович... брехав, що купив їх (брошури. — Б. А.-Д.) тільки задля їх дешевизни, маючи потребу в папері» (М. Коцюбинський).

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. для — Із-за, через, з причини. Словник застарілих та маловживаних слів
  2. для — прийм., з род. в. 1》 Указує на особу, предмет і т. ін., заради яких що-небудь здійснюється, відбувається, яким що-небудь призначається. || Указує на призначення предмета. 2》 Указує, з якою метою здійснюється, відбувається що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. для — Коли доречні в тексті прийменники для, задля, на, про, під, до, по, за, з? “У кутку кімнати стояла шафа для одежі”; “Ось тобі портфель для книжок”, – часом чуємо і навіть читаємо в художній літературі. Чи правильно це?... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  4. для — Тут: до [XIX] Пошанування для життя співгромадян, для їх особистої власності, почуття свого обов'язку, любов для своєї родини,— всі ті привички та чуття, що суть основою суспільного життя і тепер можуть уважатися вродженими чоловікові... Словник з творів Івана Франка
  5. для — для прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  6. для — Задля, до Словник чужослів Павло Штепа
  7. для — ДЛЯ, прийм., з род. в. 1. Указує на особу, предмет і т. ін., заради яких що-небудь здійснюється, відбувається, яким що-небудь призначається. — Слухай, козаче, пісню русалки, — То ж я для тебе співаю! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. для — Для пред. 1) Для. Любисточок — для дівочок, василечки для пахощей, а м'яточка — для любощів. Мет. 311. Не для пса ковбаса, не для кицьки сало. Ном. № 4721. Для малого манастиря, мала й милостина. Ном. № 4537. 2) По. Словник української мови Грінченка